Це вже другий збірник, присвячений діяльності Союзу українок у Калуші | Фото: Наталія Захарова Матеріали видані у рамках проекту Калуської філії Союзу українок «Створення громадського архіву жіночого руху в Калуші» за фінансування Калуської міської ради. Реалізація проекту здійснена за активної участі союзянок: Уляни Паньо, Вікторія Семеген, Маріани Микулин, Анни Лях, Оксани Петрів, Юлії Чури, Христини Урди. Тираж книги скаладає 1000 примірників, інформують "Вікна".
У ній використані матеріали і світлини,зібрані й збережені союзянками Іриною Сохацькою та Зоряною Онищенко-Сохацькою.
Голова Калуської філії Союзу українок Любов Липовська розповіла про ідею створення збірника:
"Молоді жінки, які входять у Союз Українок, почали передивлятися наші записи, які зібрала пані Марія Чіх, яка скрупульозно ходила з ручкою і записувала все, що тільки можна. У нас був цілий архів матеріалів, багато людей дивувалося, чому це все просто записано і про це не знають інші. Тоді у нас виникла ідея видати збірку. Згодом у нашу організацію прийшла пані Наталія Захарова, яка зацікавилася цією ідеєю і посприяла у виданні збірки. Збірку планувалося видати на 20 сторінок, але вийшло 40. Проте і в цю книгу все не увійшло. Дасть Бог будемо працювати, буде — більше".
У свою чергу, Наталія Захарова зазначила, що позитивним є те, що спогади жінок-союзянок знайдено, а їхній чин записано в історію Калуша. Адже важливо, щоб кожна людина була оцінена і не забута. Також вона закликала молодь згадувати своє коріння і не забувати свого походження:
"Люди, які не знають свого коріння, не можуть проростати далі, виростити своє дерево і збудувати громаду".
Молода дослідниця Тамара Захарова згадала історію жіночого руху 40-50-их років, зазначивши, що в той період жінка ніколи не була пасивною:
"Часом накладена перев’язка чи інформація про облогу рятувала не одне життя. І навіть, коли жінка потрапляла у табірні умови життя, вони завжди знаходили вихід із складних ситуацій. Жінки жертвували своєю безпекою, комфортом задля втілення ідей, щоб їхні нащадки змогли жити краще".
Одна з головних творців архіву історії громадського жіночого руху Калуша, союзянка Марія Чіх згадала історію створення Союзу українок, а також охарактеризувала жінок Калущини, чиї імена увійшли до збірника:
"Ці жінки діяли на теренах Калуського району. Їх об’єднувала віра в Бога, в Україну, бажання боротися проти окупантів-агресорів. Вони чинили їм опір, проте це їм дорого обійшовся. Усі вони були переслідуваними, арештованими і засудженими на 10-15 років на заслання без права виїзду і повернення на Батьківщину. Зараз маємо державу завдяки тому, що вони вступили в УПА і боролися за Україну. Ці молоді дівчата були розвідницями, зв’язковими, допомагали пораненим, забезпечували їх харчуванням, одягом. Це була велика і небезпечна робота. Всіх я особисто знала, вони були добрими жінками, з відкритими душами. Будучи на каторжній праці на засланні, вони завжди були подумки із Батьківщиною. Вони молилися на вервичках, які робили із хліба, та хрестиках, які вирізували із гілочки дерев. Також на згадку про Україну вони мали засушені листочки наших чорнобривців і мальв. Далі всі вони, повернувшись із заслання, продовжували працювати на благо держави, ставши членами Союзу українок".
Кожну долю цих жінок детально охарактеризували голова міськрайонного об’єднання «Просвіта» Леся Кирилович, Любов Липовська, а також рідні, друзі та знайомі героїнь-союзянок. Серед цих імен згадували Юлію Ганущак, Емілію Петраш, Ольгу Сербин-Петровську, Осипу Лучко, Надію Відоняк, Анну Келебай-Кушлик, Катерину Неборак, Марію Волочанську, Марію Музичку, Катерину Рисей, Марію Ткачук, Ольгу Лавринець, Тетяну Павлюк, Ольгу Генегу, Віру Пілянську, Дарію Пітулей (Німилович). Одна із героїнь-союзянок – Віра Пілянська, не зважаючи на поважний вік, була присутньою на презентації. Не забули і про пам’ять жертв російського терору в Калуші – Івана Сохацького і його дочку Надію.
Це вже другий збірник, присвячений діяльності Союзу українок у Калуші. Перше видання, презентоване у травні минулого року, охоплює жіночий рух Калуша з 1917 по 1939 року.
Миттєвості презентації — у відео "Вікон":