За словами лікаря-онколога міського центру первинної медико-санітарної допомоги Володимира Габчака, за 2018 рік виявлено 225 випадків раку в 199-ти хворих. Збільшилась кількість хворих на четвертій стадії − 44 людини. Візуальних форм раку виявлено 67, що менше порівняно з 2017 роком − 87. Отже, кожен третій від вперше виявлених має візуальну форму раку, інформують "Вікна".
На третій стадії виявлено 10 хворих. Рак легенів минулого року виявили у 18 людей, з них четверту стадію мають 11 хворих. Онкологію шийки матки знайдено у десяти хворих. За офіційною інформацією, загалом від раку минулого року померло 115 хворих.
Ракові захворювання рідко зустрічаються у віці 20 -30 років, потім рівень захворюваності зростає, однак після 70 років знижується у глибокій менопаузі.
Щодо найпоширенішого раку молочних залоз, то його прояви різноманітні і багато в чому залежать від форми росту пухлини. Основними клінічними проявами раннього рау молочних залоз слід вважати наявність пальпованого ущільнення в тканині молочної залози, виділення з соска, появу болісності в одній із залоз під час менструації та дискомфорт при фізичних вправах.
За формою росту розрізняють вузловий рак і дифузний. Крім того, виділяють рак Педжета. Однак вузлова форма зустрічається найчастіше.
У молочній залозі пальпаторно визначається вузол щільної консистенції, без чітких меж, безболісний. Виявляється, як правило, випадково, спочатку зміщується разом з грудною залозою, а при проростанні власної фасції, і м’язів стає фіксованим. У міру вростання пухлини в шкіру з’являються шкірні симптоми (симптом складчастості, площадки, умбілікації, ракетки, лимонної кірки, втягнення соска). Проростання шкіри призводить до деформації грудної залози і подальшого вкриття виразками – розповідає лікар-онколог міського центру ПМСД.
При дифузних формах раку грудної залози пухлина не має чітких меж, уражає більшу частину тканини молочної залози у вигляді жовтувато- сірих тяжів. Пухлинні інфільтрати проростають шкіру, м’язи, жирову клітковину. Консистенція пухлин різна і залежить від гістологічної структури.
Рак Педжета – плоскоклітинний рак соска грудної залози, який має своєрідну клінічну картину, нагадуючи екзему соска. Протікає він менш злоякісно, ніж залозисті раки, але в решті-решт вростає в тканину залози уздовж протоків і дає лімфогенні метастази, зауважує онколог.
Шляхом огляду визначають симетричність і форму молочних залоз, рівень стану сосків і стан шкірних покривів. Слід пам’ятати, що у багатьох жінок в нормі молочні залози асиметричні за розмірами – у правшів права залоза дещо більша, у лівшів – ліва. Навіть при невеликій пухлині (до 2 см) над нею можна виявити специфічний для пухлинного процесу симптом − зморшкуватість шкіри. Іноді навіть при незначних ущільненнях центральної локалізації можна помітити втягнення соска, відхилення його в бік, звуження ареолярного поля. Для РГЗ характерні відсутність чітких меж під час пальпації, поступовий перехід в оточуючі тканини, хрящова щільність, що наростає від периферії до центру. У більш рідкісних випадках, при колоїдному раку або цистокарциномі, консистенція пухлини м’якувата, тугоеластична.
Вибір правильного лікування РГЗ можливий тільки при встановленні правильного діагнозу і точної оцінки ступеня поширення пухлинного процесу, зазначає Володимир Габчак:
"На сьогодні доведена висока ефективність таких досліджень, як мамографія, цитологічне дослідження, ультразвукова діагностика, визначення рівня стероїдних гормонів і маркерів пухлинного росту тощо. Незважаючи на суттєві досягнення в галузі інструментальної діагностики РГЗ, основним методом виявлення ранніх форм захворювання залишається пальпація, при цьому важлива роль відводиться самопальпації, як найпростішому, доступному та ефективному методу діагностики РМЗ. При пальпації визначаються: локалізація пухлини, її розміри, форма, наявність зв’язку з оточуючими тканинами, стан регіонарних лімфатичних вузлів".