Ілюстрація. У 2017 році в Калуші вперше за кошти міського бюджету було утеплено фасад великого багатоповерхового житлово Загалом у розвиток комунальної галузі місто щороку вкладає левову частку свого бюджету розвитку. Якщо в 2017 році через управління житлово-комунального господарства було профінансовано проектів більш ніж на 23 млн гривень, у 2018 році понад 30 млн гривень, то на цей рік заплановано освоїти понад 27 млн гривень. Це мінімум, бо впродовж року гроші як правило додають.
Видатки бюджету розвитку для комунальної галузі міста розділені на капіталовкладення в житловий фонд міста та в об’єкти благоустрою — утримання та розвиток дорік і дорожньої інфраструктури, тротуари, сквери тощо. І якщо минулого року видатки в житловий фонд і на благоустрій були приблизно однаковими, то цього року більшу частину коштів «комунального» розвитку планують вкласти саме в житловий фонд – понад 16,7 млн гривень. Причому, понад 11,5 млн гривень з них міська рада інвестує у капремонти покрівель і фасадів багатоповерхівок.
Ремонт підпірних стінок і сходів до під’їздів
Взагалі-то міський бюджет може відмовитися від капремонтів багатоповерхівок. Адже квартири тут в основному приватизовані, а підвали, дахи і сходові клітки є спільною власністю мешканців будинку — власників квартир. Як ішлося на сесії, з травня всі калуські багатоповерхівки мають створити ОСББ або перейти в управління. І, за новим законодавством, ОСББ чи управляюча компанія самостійно акумулюють кошти співвласників для проведення капітальних ремонтів і можуть «за рішенням співвласників багатоквартирного будинку та в межах виділених ними коштів організовувати виконання та виступати замовником робіт з капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку».
У минулому році в міському бюджеті було передбачено понад 4,5 млн гривень на капітальні ремонти покрівлі. Цього року сума приблизно така ж — понад 4,2 млн гривень. Загалом покрівлі капітально відремонтують у 14-ти житлових будинках. Нарощує міська влада фінансування капітальних ремонтів внутрішньобудинкових мереж холодного водопостачання: в 2017 році на ці цілі виділили 520 тис. гривень, торік — 870 тис. гривень, а на 2019 рік заклали майже 1,1 млн гривень на 16 будинків. Крім того, передбачено капремонт каналізаційних мереж у двох гуртожитках — на вулицях Січових Стрільців, 34б і Тихого, 11 — сумарно на 65 тис. гривень. У бюджеті розвитку минулого року було передбачено видатки на капітальний ремонт бетонної відмостки в шести житлових будинках більш ніж на 330 тис. гривень. Цього року аналогічні роботи заплановані в семи будинках, щоправда, будуть вони значно дорожчими — понад півмільйона гривень.
Практично подвоює міська рада і видатки на капітальний ремонт електрощитових і електромереж у багатоповерхівках міста. Торік такі роботи запланували в семи будинках — в основному, виділили по 80 тис. гривень, а на 2019 рік запланували відремонтувати електрощитові в дев’яти будинках — у середньому заклали по 100-120 тис. гривень на кожен.
Нарощує міська рада герметизацію швів панельних будинків — 600 тис. гривень проти 400 тис. гривень торік. Видатки на заміну газового обладнання зростають з 60 тис. гривень у 2018 році до 150 тис. гривень у 2019 році. А на капремонт освітлення у під’їздах і заміну лампочок на енергоощадні — з 500 до 600 тис. гривень.
У видатках бюджету розвитку на 2019 рік жодної копійки не передбачено на капремонт і будівництво дитячий майданчиків (торік — 635 тис. гривень). Це ж стосується капремонту ліфтового обладнання (торік — 500 тис. гривень) і заміни лавочок (торік — 290 тис. гривень). Але це не означає, що ці роботи вестися не будуть. Як повідомив заступник начальника міського управління житлово-комунального господарства з благоустрою та закупівель товарів, робіт і послуг Тарас Фіцак, цього року всі ці роботи вперше фінансуються не за рахунок коштів бюджету розвитку, а за міськими програми. Тобто за рахунок загального фонду міського бюджету. Так, у програмі капітального ремонту та утримання об’єктів благоустрою та дорожньо-мостового господарства на 2019 рік на капремонт і будівництво дитячих майданчиків заклали 600 тис. гривень. Як пояснив Тарас Фіцак, не зважаючи на те, що в останні роки нових майданчиків та ігрових конструкцій з’явилося чимало, звернення від калушан з приводу їх встановлення продовжують надходити. На лавочки біля під’їздів за цією програмою заклали 150 тис. гривень. Їх також встановлюють за зверненнями мешканців і депутатів. Так, минулого року поставили 140 лавочок, цього року — планують 75.
На відміну від лавочок і дитячих майданчиків, фінансування такого напрямку, як капремонти та технічне обслуговування ліфтів, цього року суттєво зросте — до 800 тис. гривень.
Також у 2019 року вперше масово почнуть ремонтувати входи у під’їзди: заплановано 425 тис. гривень на дев’ять будинків. Йдеться про бетонні опори дашків і сходів на входах у під’їзди багатоповерхівок. У затвердженому переліку — шість будинків на вул. Б. Хмельницького (№№12, 14, 52, 54, 62, 64), два — на вул. Січових Стрільців (№№ 17, 19) і на вул. Стуса, 6а. Ще 335 тис. гривень виділили на капремонт декоративних черепичних покриттів над балконами трьох багатоповерхівок, а саме: на вул. Біласа і Данилишина, 8 та на пр. Лесі Українки 16 і 16а.
Школи і дитсадки зачекають
У 2017 році в Калуші вперше за кошти міського бюджету було утеплено фасад великого багатоповерхового житлового будинку — №60 на вул. Б. Хмельницького, і на це тоді заклали майже 1,5 млн гривень. Минулого року практику утеплення багатоповерхівок бюджетним коштом продовжили і на капремонт фасадів сумарно витратили понад 4,5 млн гривень: утеплили три будинки на вул. Б. Хмельницького — 3, 43 і 49, будинок на вул. Коновальця, 5 і ще фасад бокової стіни будинку на майдані Шептицького, 4 — тут поверхню підготували до можливого нанесення муралу.
У поточному році капітальний ремонт фасадів з утепленням вже запланували для семи багатоповерхових будинків міста на майже 7,4 млн гривень. По суті, це є головне капіталовкладення міста в житловий фонд. Причому на сесії депутати сперечалися щодо доцільності проведення таких робіт за бюджетні кошти. Зокрема, депутат Володимир Тимків запропонував кошти з утеплення будинків спрямувати на утеплення дитячих садочків. Депутат Петро Білінський теж вважає, що в першу чергу коштом бюджету треба утеплювати об’єкти комунальної власності, де місто оплачує енергоносії і в перспективі можна буде зекономити. А депутат Руслана Овсеєнко запропонувала врахувати досвід Долини, де обов’язковою є фінансова співучасть мешканців у таких проектах на рівні 20%.
Утім, міський голова Ігор Матвійчук виступив категорично проти співфінансування утеплення будинків. За його словами, вони поки що є комунальними, а за таким принципом дороги в приватному секторі теж треба робити за фінансової участі мешканців.
Аналогічну позицію висловив і депутат Ігор Хемич. За його словами, кошти розподілені правильно, черга на утеплення будинків сформована відповідно до обстеження управління житлово-комунального господарства і за зверненнями мешканців. Йдеться про найбільш зношені і старі будинки на вулицях Коновальця, Тихого і Хмельницького. Окрім того, повідомив Ігор Хемич, «холодні» будинки на вул. Малицької та бульварі Незалежності. Депутат запропонував будинок №1 на вул. Малицької утеплити ще цього року і замість будинку на вул. Хмельницького, 53 спрямувати кошти на утеплення фасаду будинку на вул. Тихого, 9. Причина: на Б. Хмельницького, 53 цього року запланований ремонт даху. Міська рада підтримала останню пропозицію, а ініціативу щодо включення в перелік інших будинків, зокрема, на Малицької, 1, — відклала. Питання зможуть розглянути при перегляді бюджету.
Варто додати, що в минулі роки роботи з утеплення будинків у Калуші виконувало ПП «Еліт-хол» — будівельна компанія, якою керує депутат Ігор Хемич. А її юридична адреса, за даними реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, — квартира на вул. Малицької, 1.
Щодо пропозиції утеплення дитячих садочків, то, на відміну від житлових будинків, пінопластом це робити заборонено. Відтак, утеплювати навчальні заклади — дуже дорого: потрібно 5 млн гривень на один садочок. Міський голова зазначив: утеплення закладів освіти є актуальним. Міська влада надіється залучити на це кошти державної програми і гранти.
Доцільність утеплення житлових будинків на сесії обґрунтовували і тим, що до кінця року всі будинки мають бути оснащені лічильниками тепла. А в останні два роки міський бюджет відшкодовує споживачам, які користуються пільгам і субсидіями, різницю між соціальною нормою споживання теплової енергії і реальними витратами за показаннями будинкового лічильника. Відтак, інвестиції в утеплення багатоповерхівок теж дозволять зекономити бюджетні кошти.
Однак у такому разі логічно було б у першу чергу утеплювати саме ті будинки, де тепловий лічильник уже встановлено. У такому разі, принаймні, можна було б встановити, яка економія від утеплення і чи є вона взагалі, та, виходячи з цього, будувати подальшу стратегію капремонтів фасадів. Наприклад, виокремити «холодні» будинки не на око, а відповідно до встановлених витрат тепла. Проте, жоден з будинків, які вже утеплили коштом бюджету, такого лічильника не має. Їх вибирають не системно, а відповідно до побажань депутатів і за скаргами мешканців. Наприклад, як повідомив Тарас Фіцак, нещодавно звернулися люди, які проживають на бульварі Незалежності, 4. Це панельний будинок, тут тріснула плита і дощові води потраплять у квартиру. Потреба відремонтувати і утеплити фасад цього будинку є. Це ж стосується багатьох інших. Тож, очевидно, утеплювати фасади багатоповерхівок за бюджетні кошти будуть і в наступні роки. А цього року в Калуші продовжать утеплення будинку на майдані Шептицького, 4. Також у перелік на проведення таких робіт включили будинки за адресами: Підвальна, 6, Хіміків, 6, Коновальця, 7 і 12, Тихого, 9, і Хмельницького, 57.
Богдана ТИМЧИШИН, журналіст
