"Проведено багато досліджень. Технологія переробки є. Є інвестор. Уже замовили і установку для пробки розсолів. Але Проектно-кошторисну документацію торік виготовив Львівський інститут гірничо-хімічної промисловості. Проект пройшов усі експертизи, відтак, як повідомлялося раніше, міська рада може звертатися до держави про виділення коштів для реалізації першочергових заходів.
Наприкінці грудня науковці вже представляли свою роботу в Калуші. Нагадаємо, у 2017 році у Калуші відбулося виїзне засідання Івано-Франківської обласної ради, присвячене екологічним проблемам міста. Відтак обласний бюджет виділив Калушу 2,7 млн гривень на виготовлення проектно-кошторисної документації з ліквідації джерел забруднення підземних вод та рекультивації порушених земель на території гірничо-технологічних об’єктів колишнього калієво-магнієвого виробництва.
У травні минулого року відбулися торги. 10 травня з переможцем – ТОВ «Інститут гірничо-хімічної промисловості» зі Львова – було укладено договір на виготовлення проектно-кошторисної документації. Переможець торгів запропонував виконати роботи за 1 млн 850 тис. гривень. Проект – масштабний, він включав дослідження Домбровського кар’єру із зовнішніми відвалами розкривних порід №1 та №4, хвостосховищ № 1 та №2 і шламонакопичувача.
Лише для першочергових робіт потрібно 240,3 млн гривень.
Упродовж багатьох років Домбровський кар’єр розглядався як одна з головних екологічних загроз міста. За даними досліджень ТОВ «Інститут «Гірхімпром», кар’єр жодної загрози для довкілля не становить і не є джерелом засолення грунтових вод. На презентації у грудні науковці повідомили, що кар’єр може стати відпочинковою і рекреаційною зоною.
Головним джерелом засолення є відвали. Тут є ерозії і карсти, сіль розчиняється і вимивається, а поверхня — деформується. Таку ж загрозу становлять і хвостосховища. Проект передбачає їхню рекультивацію і ізоляцію від поверхневих вод, а також будівництво сітки доріг та під’їзних шляхів та системи збору і відведення поверхневих вод.
Як ішлося на обговоренні минулого тижня, відвал №1, на площі п'яти гектарів частково рекультивували у 2010 році. Першочергові заходи за проектом – ізолювати ділянки, де є відкриті породи, засипати яри і очистити поверхню від кристалізованої солі. На відвалі №4 проект передбачає такі ж роботи: засипання ярів і місць розкопок, там де порушена ізоляція.
Першочергові заходи для хвостосховища №1, яке вже рекультивоване, – вирівняти поверхню таким чином, щоб забезпечити природній стік води, засипати яри по периметру плюс система відведення поверхневих вод. Для хвостосховища №2 проектанти пропонують укріпити дамбу в місці витоку розсолів.
Увесь комплекс робіт треба зробити в найближчих два роки. Можна на цьому зупинися і на 5-7 років стабілізувати ситуацію. Програма-максимум — це будівництво водорегуляційного вузла на кар’єрі, «стіна» в грунті по периметру хвтосоховища №1, де солі вимиваються підземними водами. Щодо хвостосховища №2, то тут є два шляхи: або піднімати дамбу на 4 метри, або переробляти розсоли.
Окрім того, проект включає і будівництво дванадцяти спостережних свердловин, які дозволять здійснювати моніторинг за станом підземних вод. Якщо ізоляція джерел засолення буде виконана якісно, то в такому разі грунтові води будуть очищатися.
Зауважень до проекту прозвучало чимало. Зокрема, що поверхнева ізоляція не зупинить винесення солей підземними водами і це буде марне витрачання грошей. Про це зокрема говорив відомий у Калуші науковець Юрій Садовий.
Щодо Домбровського кар’єру, то його перспективи як озера для купання є сумнівними – тут є не лише солі, в кар’єрі захороню вали різні хімічні відходи, отрутохімікати, гексахлорбензол, і навіть переплавлену техніку з Чорнобиля. Голова ГО “Зелений рух Карпати” Михайло Довбенчук зазначив:
«Це катастрофа. Без відновлення виробництва екологічні проекти не дадуть результату».
Також калушани нагадали, що попередній проект, у 2010 році, теж розробляв Гірхміпром. І в ньому якраз велика увага була приділена кар’єру. Зокрема, укріпленню північного борту на захист від прориву вод річки Сівка, а також була заплановано відкачати розсоли з хвостосховища – на будівництві трубопроводу освоїли 6 млн гривень. Тепер науковці вже твердять, що небезпеки від північного борту немає. А трубопровід не добудували і вже частково розікрали. У 2010 році, як пояснили представники інституту, в кар’єр ще можна було перекачати розсоли для наступної переробки, а зараз це вже неможливо зробити – його рівень перевищує рівень водоносного горизонту. До проекту, який був у 2010 році, не було зауважень.
У Калуші вже є досвід «реалізації» масштабних проектів: витрачаються мільярди, а результату — жодного. Враження, що їх метою є не усунення проблем, а освоєння коштів. Такий сценарій вірогідний і зараз. Утім, проектанти зазначили: до освоєння коштів за проектами вони не мають відношення. Це вже питання до того, хто є виконавцем робіт.
Відомо, що у Калуші утворили ТОВ «Оріана-ЕКО» . Товариству передали в оренду 650 га землі, а міська рада нараховує 42 млн гривень орендної плати на рік. Керівник ТОВ «Оріана-Еко» Василь Петрів повідомив:
«Проведено багато досліджень. Технологія переробки є. Є інвестор. Уже замовили і установку для переробки розсолів. Але в Україні є особи, які не дозволяють цього зробити. «Оріана» оскаржила передачу своїх об’єктів у статутний фонд ТОВ «Оріана-ЕКО», накладено арешт на активи. Суди можуть тривати десятиліття. І ніхто не допомагає у вирішенні цього питання: ні місцева влада, ні обласна, ні державна».
Богдана ТИМЧИШИН, журналіст
