У Сопові гордяться, що тут майбутній очільник УГКЦ визначився зі своєю життєвою дорогою. | Фото: Локальна історія/Facebo 26 лютого виновнюється 86-та річниця з дня народження світлої пам’яті Патріарха. На подвір’ї біля храму отець Олег Ткачук, який 24 роки служить у Сопові, з помітним хвилюванням розповідає, що колись у цьому сільському храмі служив з 1936 до 1946 років отець Іван Грабовецький, дядько майбутнього Патріарха Гузара, інформують "Вікна" з посиланням на Анну-Сабіну Ружицьку у соцмережі.
Сільський священик розповідає:
“Сам отець Грабовецький не був родичем Гузарів. Натомість його дружина Анна була рідною сестрою матері Любомира Гузара — Ростислави. Гузари, які жили у Львові, робили своєрідний літній обмін дітьми: Любомир та старша сестра Марта два роки поспіль (1942-1943) їхали до тітки в село, а дві доньки Грабовецьких — Романія та Лідія жили у Львові. І хоча тривала Друга світова війна, діти жили своїм життям. У Сопові Любомир та Марта гралися із сільськими дітьми, бігали на річку Сопівку".
Дядько навчив Любомира плавати, ловити рибу і раків. Також брат з сестрою щодня ходили до церкви, багато читали, бо у дядька була велика бібліотека. Отець Ткачук мовить:
“Малому Любомиру дуже подобалося у затишному сільському храмі, він був зачарований співом церковного хору, щирими молитвами та вірою сопівчан. Одного разу він сказав своєму дядькові що хоче бути з Богом та служити Йому. Напевно, так Бог кликав майбутнього Патріарха, що у 10-річному віці він фактично визначив свою долю”.
Жили діти Гузарів у резиденції, будинку священика, що неподалік церкви. Зараз тут проводять ремонт. На жаль, про перебування в домі отця Грабовецького Любомира та Марти Гузарів відомо небагато. У Сопові не залишилося живих свідків дитячих забав “львівського панича” з сільськими дітьми. Щоправда, кілька років тому один із жителів Сопова, Микола Дябелко, який до речі, допомагав упорядковувати церковне подвір’я, із захопленням розповідав, що він з майбутнім Патріархом з лозинами сільськими вулицями бігав, по деревах лазив.
Пізніше, коли пан Микола пішов у засвіти, чимало людей у думках просили в нього пробачення, бо дізналися, що Любомир Гузар і справді бував у Сопові”. У 1944 році Гузари покинули Україну та поїхали в Австрію. В українській гімназії міста Зальцбург Любомир Гузар продовжив навчання. А його сопівська родина залишилася в Україні та зазнала гонінь від радянської влади. За словами отця Олега, у великодній вівторок 1946-ого року, перед вечірньою службою, сільського священика Івана Грабовецького заарештували. Згодом засудили на 10 років сибірських таборів. Його дружина з доньками переїхали до Коломиї та дочекалися його. Отець Грабовецький з дружиною поховані в Коломиї. Його доньки, незважаючи на те, що вони діти священика і їхній батько був засуджений, здобули освіту. Лідія працювала лікарем, а Романія—продавцем. Нині їх також вже немає на світі. Поховані двоюрідні сестри Патріарха у Львові.
Як через роки у Сопові дізналися, що тут гостював майбутній Патріарх?
Сільський парох зазначає:
“Це трапилося випадково. Коли Любомирові Гузару було за 80, він познайомився із ченцем Рафаїлом Стефураком, який є уродженцем Сопова та служить у Києві, вже отець Рафаїл розповів про це мені, а я-людям”.
На жаль, через поважний вік та погане здоров’я, Любомир Гузар не зміг приїхати до Сопова, хоча дуже хотів. Зате Патріарх написав послання до жителів села, яке увіковічнили на таблиці, що на церкві. Також на храмі є пам’ятна дошка отцеві Іванові Грабовецькому, дядькові Патріарха. У 2016-ому році, на відкриття дошки до Сопова приїжджала Марія Рипан, похресниця та племінниця Любомира Гузара, донька його сестри Марти. У селі гордяться, що тут майбутній очільник УГКЦ визначився зі своєю життєвою дорогою.