На думку істориків, в давнину Павлівський Камінь слугував своєрідним капищем ранніх християн | Фото: Роман Романів Свою мандрівку пластуни присвятили дню народження Роберта Байдена-Павелла — засновника світового скаутського руху, інформують "Вікна".
Організатор походу Роман Романів розповів:
"Погода була казковою, сонце, сніг, трішки морозу. Весело провели час. Пограли рухливих ігор, дорослі не залишились осторонь, зварили на вогні смачного борщу. Попався дуже позитивний водій, замість того, щоб сидіти у автобусі, прийшов сам до нас на скелі і долучився до нашої компанії".
Павлівський Камінь — група мальовничих скель в Український Карпатах (масив Ґорґани). Розташовані в межах Рожнятівського району вано-Франківської області, на південний захід від села Князівське.
Скелі розташовані в лісовому масиві, на схилі гори Онеживата. Утворені пісковиками, мають форму вузької гряди заввишки бл. 30 м. З вершини скель відкривається мальовнича панорама довколишніх гір.
За однією з легенд, назва каменю походить від імені опришка Івана Павлівського. На неприступній скелі він цілу ніч грав на скрипці, і це дало змогу решті побратимам на чолі з Олексою Довбушем втекти з протилежного боку каменю від польських шляхтичів. Ціною власного життя Іван врятував опришків.
За іншою версією, з цього місця розпочалося запровадження християнства серед жителів Карпат. В язичницькі часи тут переховувався проповідник Павло, який охрестив багато місцевих жителів. На думку істориків, в давнину цей камінь слугував своєрідним капищем ранніх християн. Про це свідчить чашове заглиблення для жертовного вогню на вершині каменю та ряд ліній обабіч скелі.
Унікальність об’єкту підтверджує і той факт, що чеські будівельники змінили напрямок при будівництві магістрального газопроводу Уренгой-Помари-Ужгород, щоб зберегти дивовижну скелю, інформує Вікіпедія.
