Двоє людей, які були доволі досвідченими туристами, загинули. Чи можна було не допустити трагедії, що трапилося з туристами у Карпатах та що треба пам’ятати перед сходженням у гори, Укрінформ з’ясовував у безпосереднього учасника тих подій, начальника четвертої спеціалізованої пошуково-рятувальної групи, капітана служби цивільного захисту Тараса Бринди.
Він дізнався про заблукалих туристів у п’ятницю 22 лютого, близько 20 години вечора. Тоді він перебував у відрядженні, за межами Івано-Франківська. Отримавши повідомлення про початок пошуково-рятувальних робіт, він оголосив збір рятувальної групи й почав планування та підготовку наступного етапу операції. Зведена евакуаційна група з працівників 4 пошуково-рятувальних відділень вирушила на Піп Іван на світанку 23 лютого з урочища Погорілець.
Тарас Бринда розповідає:
Розумієте, вночі в таких умовах надсилати додаткове пошуково-рятувальне відділення на Піп Іван Чорногірський було невиправдано, бо основну фазу робіт на ту мить уже виконав наш черговий підрозділ. Швидше як за 4,5 години ми не змогли б прибути до місця події. А враховуючи аномальні й жорсткі погодні умови і темну пору доби, я міг просто втратити людей. Тоді у горах завис арктичний циклон. Уявіть, снігохід вагою у 350 кг при спробі руху зносило вітром та перевертало, ноші лавинні та вакуумні вітер вирвав з рук рятувальників та забрав, людині неможливо було йти, тільки повзти. Навіть дихати важко було. Завданнями нашого зведеного підрозділу, який вирушив знизу вранці 23 лютого, було провести евакуацію постраждалих з гори Піп Іван Чорногірський і передати їх медичним працівникам.
Попри те, що його підрозділ рушив на гору на світанку, група чергових рятувальників ПРВ (пошуково-рятувального відділення) села Явірник, який дислокується безпосередньо на горі, у будівлі обсерваторії, діяла відразу. Саме туди прийшли четверо туристів і повідомили, що їхнім друзям необхідна допомога. Вже пізніше стало відомо, що ці люди встигли піднятись на вершину ще до того, як почав вирувати циклон. Решта людей, які йшли за ними, потрапили у самий вир стихії.
Тарас Бринда каже:
Люди були розкидані на схилі. Постраждалих знаходили за 500 і за 300 метрів до пошуково-рятувального відділення, яке дислокується на Піп Івані. Рятувальники сходили і піднімались чотири рази, щоразу витягуючи на вершину кожну знайдену людину. Для цього роботу організували позмінно, щоб отримати бодай мінімальний час на відновлення сил. Спорядження не допомагало. Дошкуляв дуже сильний вітер, мороз до 22 градусів, а вітер зі швидкістю до 30 метрів на секунду просто видував із людей тепло і сили. Без перепочинку рятувальники могли самі загинути"
Він переконаний, саме ці погодні умови й спричинили загибель двох людей. Уся група, каже, була добре підготовленою та екіпірованою.
Вже на другий день пошуків стало відомо, що серед загиблих двоє коломиян: 60-річний керівник Станції юних туристів Павло Вінтонюк та 26-річний Роман Беркещук, який свого часу сходив на Монблан і Казбек. Решта постраждалих, серед яких були туристи зі Львова та Києва, почувалися дуже виснаженими. У всіх людей був стабільно важкий стан. Вони були шоковані, а відтак просто нічого не могли розповідати. Групі Тараса Бринди у перший день вдалося знести з вершини двох постраждалих. З обмороженнями різних частин тіла їх одразу госпіталізували..
24 лютого до підніжжя гори Піп Іван Чорногірський у супроводі рятувальників зійшли ще четверо туристів. Вони відмовились від госпіталізації. Утім, медичної допомоги попросили троє працівників Служби порятунку. Як зазначають у прес-службі управління ДСНС в області, це ті хлопці, які відразу включились у пошукову роботу, знайшли на схилах найбільш постраждалих людей і надавали їм першу домедичну допомогу. Тоді ж рятувальники знесли до підніжжя гори і тіла двох потерпілих.
Тарас Бринда дає поради туристам, які планують сходження:
Перше. Обрати туристичний маршрут, який відповідає його власному досвіду, знанням та рівню фізичної підготовки. Друге. Відповідально та детально спланувати свою мандрівку та завжди мати "запасний план" на випадок різноманітних непередбачуваних ситуацій. Третє. Бути відповідним чином екіпірованим туристичним одягом та спорядженням, мати при собі медичну аптечку. Четверте. Ознайомитись із прогнозом погоди на найближчі кілька днів та мати при собі номери телефонів чергових рятувальників пошуково-рятувальних відділень. Ну, і насамкінець. У критичній ситуації – намагатися не втрачати самовладання, мислити логічно і боротися за своє життя до кінця".