Ілюстрація. Симптомами кісти яєчників можуть бути порушення менструального циклу, болі внизу живота, зазвичай з одного б Відразу ж виникають питання: що таке кіста яєчника? Чи небезпечна вона? Що з нею робити і як уникнути її появи в майбутньому?
Відповіді «Вікнам» надав лікар акушер-гінеколог Калуської ЦРЛ Павло Долик.
Кіста — це доброякісна пухлина, яка виникає в тканинах яєчника. Нерідко поєднується із запаленням, безпліддям, ендометріозом, міомою. Це об’ємне утворення, всередині якого найчастіше знаходиться рідина, іноді густа або тверда за вмістом.
Кісти можуть розвиватися під впливом цілої низки причин.
Павло Долик каже:
"Найчастіше їх поява пов’язана з гормональними порушеннями, запальними захворюваннями, статевими інфекціями і деякими захворюваннями статевих органів, як наприклад, ендометріоз. Іноді вона виникає навіть від стресів і поганого харчування."
Симптомами кісти яєчників можуть бути порушення менструального циклу (при фолікулярній кісті), болі внизу живота, зазвичай з одного боку, тягнучого або ниючого характеру, які можуть з'являтися або посилюватися при статевих актах, поширюватися по животу і віддавати в пряму кишку. Для неї може бути характерна картина «гострого живота» при розриві − різкий біль внизу живота, блювота, нудота, висока температура, порушення роботи кишечника і сечового міхура (запор, прискорене сечовипускання).
Проте захворювання може розвиватися і безсимптомно.
Акушер-гінеколог акцентує:
"Кіста яєчника може ніяк себе не проявляти роками і виявляється зазвичай під час профілактичного УЗ-обстеження або при огляді в лікаря-гінеколога. Тому для виявлення цього захворювання вкрай важливі профілактичні обстеження."
Якщо в пацієнтки є підозри на кісту, потрібно обов’язково провести більш інформативне обстеження, щоб встановити її характер і призначити ефективне лікування. Крім того, під кісти часто маскуються під справжні пухлини та злоякісні новоутворення.
Павло Долик зауважує:
"Щоб встановити діагноз і розпочати лікування, нерідко потрібно провести не тільки УЗ-обстеження як найпоширеніший метод, але і ряд лабораторних досліджень, включаючи гістологічні. Сюди входить і визначення пухлинних маркерів-антигенів СА-125, комп'ютерна томографія (дозволяє відрізнити кісту від новоутворень яєчників), загальний аналіз крові та сечі для виявлення крововтрати або запалення, тест на вагітність (для виключення позаматкової вагітності)."
Якщо дослідження підтвердили діагноз «кіста яєчника», розслаблятися не варто: хоча це і не так небезпечно, захворювання все ж потребує негайного лікування.
Павло Долик застерігає:
"Кіста загрожує не тільки матковими кровотечами, безпліддям і гормональними збоями. Вона може ускладнитися розривом капсули з подальшою кровотечею в черевну порожнину, перекрутом «ніжки» кісти, нагноєнням. У цих ситуаціях потрібне термінове оперативне втручання. Крім того, кісти яєчників можуть перероджуватися в злоякісні в будь-якому віці. Тому чим раніше буде розпочато лікування, тим краще."
Залежно від віку жінки, розміру і типу кісти, тяжкості симптомів лікар може призначити пацієнтці дієту, прийом оральних контрацептивів, що нормалізують гормональний фон, або протизапальних препаратів. Але може призначити і хірургічне видалення новоутворення, у випадку, якщо утвір не піддається лікуванню більше трьох місяців та якщо є підозра на злоякісність чи є причиною безпліддя.
Як відомо, останніми роками частота пухлин яєчників значно зросла: з 6–11 до 19–25%. Так, у підлітків вони зустрічаються в 5-10% випадків серед усіх гінекологічних захворювань дитячого віку. У репродуктивному віці до 80% жінок мали кісту яєчника хоча б раз у житті, при цьому тільки в кожної четвертої з них спостерігались клінічні прояви. У перименопаузальному віці розповсюдженість цієї патології становить 3-18%. Тому саме в цей період необхідно приділяти особливу увагу своєчасній діагностиці та лікуванню через високий ризик злоякісного перетворення.