З нагоди річниці загибелі Генерал-хорунжлого УПА в Калуші сьогодні відбудуться поминальні заходи Шухевич Роман Йосипович — «Батько», «Білий», «Василь», «Гриць», «Дзвін», «Жар», «Зайчик», «Мамай», «Р.Лозовський», «Старий», «Степан», «Тарас Чупринка», «Тур», «Туча», «Чернець», «Чумак», «Шуб», «Шух», «Щука», «К-121/7-С», «4», «171», «205», «315», «553», «777» (30.06.1907, м. Львів – 05.03.1950, с. Білогорща біля Львова).
Народився в сім’ї інтелігентів. В 1917-1925 рр. навчався у Філії Львівської Академічної гімназії, на дорожно-мостовому відділенні Львівської політехніки (1926-1934). Водночас – у Львівській консерваторії. Був активним членом «Пласту» та різних спортивних товариств. Член УВО (1925), ОУН (1929). В 1928-1929 рр. проходив військову службу у Польській армії. Брав участь в атентатах, зорганізованих УВО та ОУН. В 1930-1934 рр. очолював бойову референтуру Крайової екзекутиви ОУН. В’язень польських тюрем (1934-1937). Після звільнення за амністією проживав у Львові, де заснував рекламну фірму «Фама».
У жовтні 1938 р. організував фінансову допомогу для діяльності Карпатської Січі, займався відправкою членів ОУН на Закарпаття для організації боротьби з угорцями. В грудні 1938 р. перейшов на Закарпаття, де створив Генеральний штаб національної оборони Карпатської України, брав активну участь у боях з угорською армією. В 1939 р. перебрався в Австрію, а потім у Польщу (м. Данціґ), де координував організаційними зв’язками із Західною Україною. 10 лютого 1940 р. обраний членом Революційного Проводу ОУН та призначений Крайовим провідником ЗОУЗ. Учасник нарад II Великого Збору ОУН у квітні 1941 р. Командував Дружинами українських націоналістів – легіоном добровольців у складі Вермахту в 1941-1942 рр. В 1941 р. став членом Державного правління в уряді Ярослава Стецька. Після закінчення контракту українських легіонерів, втік з-під німецького арешту і перейшов у підпілля. З травні 1943 р. – член Бюро Проводу ОУН, а в серпні на III Надзвичайному Великому Зборі ОУН обраний Головою Бюро Проводу.
У вересні 1943 р. призначений Головним командиром УПА. В липні 1944 р. обраний Головою Генерального Секретаріату УГВР та Секретарем військових справ. Займав ці пости до дня загибелі під час військово-чекістської операції в с. Білогорща біля Львова.
Генерал-хорунжий УПА; відзначений Золотим хрестом бойової заслуги 1-го класу (7.07.1950; посмертно) та Золотим хрестом заслуги (7.07.1950; посмертно), йдеться в томі 27 “Літопису УПА” (упорядник — Михайло Романюк).
З нагоди річниці загибелі Генерал-хорунжого УПА в Калуші сьогодні відбудуться поминальні заходи, інформують "Вікна". О 12.00 біля пам'ятника Роману Шухевичу розпочнеться вшанування 69-х роковин загибелі Романа Шухевича. А о 13.00 в палаці культури "Мінерал" — урочиста академія "Наша воля, наша слава не вмре, не загине" з нагоди відзначення 90-річчя ОУН.
З цієї нагоди міський голова Ігор Матвійчук звернувся до калушан:
"Сьогодні день пам’яті Романа Шухевича – українського політичного діяча, Головнокомандувача Української Повстанської Армії.
Роман Шухевич – легендарна людина, одна із найвидатніших постатей національно-визвольного руху 30-50-х років, символ героїчної боротьби за незалежність та свободу України. Генерал УПА керував визвольною боротьбою українського народу до останнього подиху свого життя та віддав його за вільну Україну.
Нехай відгук боротьби Української Повстанської Армії під керівництвом Романа Шухевича долине до кожного із нас, щоб додати твердості, наснаги та віри в боротьбі за Україну".
