Ілюстрація. У Калуші ведуться перемовини з мером щодо відновлення скейтпарку у місті Раніше "Вікна" писали міська варта вважає, що підлітки на скейтах нищать майно біля пам’ятника Шевченку.
Ірина Дідошак у соцмережі зазначає:
"Спитаєте чому мене це бентежить, тому, що стосується мене безпосередньо, і хочу висловити свою думку. До речі, скейтбординг виник ще у 1930-1950-их роках (більшості з нас ще не було на світі! ). В Україну він, з певних причин і обставин, прийшов зна-а-а-чно пізніше, десь у середині 90-их. Але люди старшого покоління і досі не сприймають його, як різновид спорту (ну, фактично, це ціла субкультура зі своїм стилем одягу, музикою, та колом шанувальників). І звісно, є незадоволені, які вважають, що це марна трата часу, і не потребує жодної уваги, але це наші з вами діти, які мають право займатись улюбленою справою в час дозвілля, тоді як більшість підлітків просто сидять в соцмережах, ті, кому не можна гуляти, або, ті кому можна, шукають сумнівних розваг, в закинутих місцях, подалі від людських очей."
Ірина Дідошак зазначає:
"А тепер, власне, що до "вандалізму". Коли, ваша дитина робить щось погане, то скоріш за все, вона воліє це приховати. Але коли, вона приходить додому і починає емоційно розповідати, що до них знову чіплялись якісь тьотки, чи дядьки, погрожуючи викликом поліції, та провокуючи на грубість, то гадаю їй приховувати нічого. А те, що вони катаються по гранітних плитах і асфальту, біля пам'ятника, на дерев'янних дошках з пластмасовими колесами, аж ніяк не нищить покриття і не паплюжить ім'я Шевченка. Вони не лізуть йому на голову, не обмальовують монумент і ніяк його не оскверняють, вони сідають на підніжжя, щоб відпочити поряд із Т.Шевченком! Гадаєте він був би проти? Так само, як і Степан Бандера у Львові."
Ірина Дідошак повідомила, що відновлення скейтпарку, а в ідеалі і розширення, ведуться перемовини з мером І.Матвійчуком:
"Я розумію, що є значно важливіші проблеми для міста, які теж потребують вирішення. Та поки вирішуються дорослі проблеми, діти зазвичай відходять на другий план. Але, це наші діти і ми маємо їх підтримувати. А незадоволені дракони завжди існували, на жаль."
