Чимала частина суспільства досі переконана, що Чорновола прибрали як небезпечного конкурента на майбутніх президентських Цього дня калуська громада вшанувала пам’ять Героя України, відомого українського політика і публіциста, дисидента, засновника Народного Руху України, людину, що увійшла в історію як символ української національної ідеї — В’ячеслава Чорновола, який рівно 20 років тому трагічно загинув в автокатастрофі, інформує управління культури, національностей та релігій міста Калуш.
Панахиду за Героєм України відправив сотрудник церкви Архистратига Михаїла отець Любомир Гаєцький.
Учасники заходу вшанували світлу пам’ять В’ячеслава Чорновола хвилиною мовчання.
Перед присутніми виступили: голова Калуської міськрайонної організації Народного Руху України Юрій Погинайко, голова Калуського міськрайонного об’єднання Всеукраїнського товариства ім. Тараса Шевченка «Просвіта» Леся Кирилович. На вічі була присутня заступник міського голови Любов Максимович.
Захід завершився покладанням квітів та свіч-пам'яті до барельєфу В'ячеславу Чорноволу.
Довідка. В'ячеслав Максимович Чорновіл (24 грудня 1937 смт Єрки Катеринопільського району Черкаської області — 25 березня 1999, Бориспіль Київської області) — український політик, публіцист, літературний критик, діяч руху опору проти зросійщення та національної дискримінації українського народу, політичний в'язень СРСР. Провідник українського національно-демократичного визвольного руху кінця 80-х — 90-х років; Герой України (2000, посмертно). Лауреат Міжнародної журналістської премії ім. Ніколаса Томаліна (1975).
Ініціатор проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 р. та Акту проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 р.
Разом із іншими видатними діячами започаткував в Україні національно-визвольний рух шістдесятників та дисидентів. Засновник та головний редактор підпільного українського часопису «Український вісник». Член Української Гельсінської групи. Один із ініціаторів створення Української гельсінської спілки. Кілька разів ув'язнений за «антирадянську пропаґанду» (1967–1969, 1972–1979, 1980–1988). Перебував у мордовських таборах суворого режиму і на засланні. Сумарно пробув у неволі 17 років. У 1990-1992 рр. — голова Львівської обласної ради. Народний депутат України з березня 1990 р.
Кандидат у Президенти України на виборах 1991 р (2 місце, 7 420 727 голосів або 23,27 %). З 1992 р. і до смерті — голова Народного Руху України. З жовтня 1991 — Гетьман українського козацтва. З 1995 року член української делегації в Парламентській Асамблеї Ради Європи.
Тричі одружений. З першою дружиною — Іриною Брунець мав сина Андрія, від другої — Олени Антонів — Тараса. Третьою дружиною стала відома дисидентка Атена Пашко.
Загинув 25 березня 1999 року за нез'ясованих обставин в автокатастрофі на шосе під Борисполем. Чимала частина суспільства досі переконана, що Чорновола прибрали як небезпечного конкурента на майбутніх президентських виборах. Похований у Києві на Байковому кладовищі на центральній алеї. У похороні взяли участь сотні тисяч людей.
