Микола Крушец у домівці калуського СУМу: “Бог — це не програма, в якій потрібно ввести точні дані”

У домівці Калуської міської організації Спілка Української Молоді в Україні відбулася дружня бесіда ізнастоятелем каплиці Святого Андрія ПервозванногоМиколою Крушецем. Присутні в діалозі зі священиком говорили про стосунки Бога і людини, християнські сумніви, чому важливо відвідувати храм.
Переглядів: 122
Добре, що зараз між людьми і священиками не має бар’єру, як це було раніше, зазначив настоятель

Отець Микола Крушец зазначив, що стосунки Бога і людини повинні бути такі ж, як між батьками і дітьми:

"Бог — це не програма, в якій потрібно ввести точні дані. Не можна прийти на декілька богослужінь, на сповідь, змовити вервицю і очікувати одразу виконання бажаного. Так ніколи не буде єдності з Богом".

Настоятель каплиці Святого Андрія Первозванного наголосив і на необхідності відвідувати церкву:

"У стосунках зі Всевишнім важливо розмовляти з ним, тобто молитися. Це повинно бути не у відведений для молитви час, а тоді, коли прагне цього душа. Проте однієї розмови мало, дуже важливо хотіти бачити Бога. А це ми можемо зробити, тільки відвідуючи богослужіння".

Іноді у християн бувають сумніви щодо існування Бога, і це — нормально, вважає священик. Отець Микола Крушец розповів і про власні, які турбували його ще в студентські часи:

"Навчаючись у духовній семінарії, склавши 15 іспитів із філософії, читаючи різні догми з богослов’я, одного разу я замислився, чи є Всевишній, чи нема. Чи церква справді структура Божа, чи це фірма? Мені страшно стало від цих думок, я прийшов до свого духівника і розповів йому про це. Він сказав мені, що сумніви — це добре. Адже знаходячи відповіді на них — стосунки з Богом завжди зміцнюються і стають кращими".

Священик розповів і про те, чому одні люди в храмі поводяться по-християнськи, а виходячи з нього, змінюють свою поведінку на протилежну:

"Церква — це спільнота людей, зібрані в ім’я Ісуса Христа. Серед них є ті, що шукають дорогу спасіння і її ще не знайшли . Через те їхня поведінка десь не співпадає із загальноприйнятою. Є люди, які дорогу спасіння знайшли. І є ще третій прошарок — ті, які знайшли дорогу спасіння і її загубили. Але вони далі приходять у храм, щоб знайти цю дорогу спасіння".

Наголосив отець і на важливості проведень таких зустрічей:

"Раніше такі зустрічі проводив блаженний Любомир, який був капеланом пластунів. Добре, що зараз між людьми і священиками не має бар’єру, як це було раніше. Тому такі зустрічі треба старатись робити якомога частіше, щоб обговорювати те, що нас найбільше цікавить і турбує".