В Івано-Франкіську повії виступають за відміну покарання за проституцію

Проституція — проблема, на яку в Україні зазвичай заплющують очі. Говорити вголос про повій соромно та непопулярно. Втім, останнім часом самі секс-робітниці почали заявляти про свої права.
Переглядів: 3119
Секс-працівники об'єднуються в спільноту, проводять різноманітні зустрічі, акції та марші

Соціальний працівник благодійного фонду «Реабілітаційний центр наркозалежних Захід Шанс» Юлія Князюк розповідає, що працює із секс-працівниками вже декілька років. Окрім тестування на ВІЛ/СНІД Князюк розповідає дівчатам про їхні права, інформують "Вікна" з посиланням на "Бліц-Інфо"

Минулого року Юлія разом з дівчатами легкої поведінки з Франківська взяла участь у марші секс-працівників під Кабміном. Разом з повіями, вона відстоювала їхні права та закликала скасовувати покарання за секс-роботу.

За її словами, українська спільнота секс-працівників виступає за декриміналізацію проституції, тобто – відміну караючих законів щодо секс-роботи. А ще за подолання стигми та дискримінації щодо секс-працівників, за рівні права для кожного громадянина-громадянки.

На думку Юлії, відміна покарання – це вихід для секс-працівників з ситуації, яка склалася. 

Аби привернути увагу громадськості та влади, захищати свої права, вирішувати проблеми – секс-працівники об'єднуються в спільноту, проводять різноманітні зустрічі, акції та марші.

Юлія Князюк зауважує:

«Секс робота – це свідомий вибір повнолітньої людини, яка немає нічого спільного з торгівлею людьми. Я вважаю, що наша країна готова до процесу декриміналізації проституції, і надіюсь, що найближчим часом вона відбудеться. Після цього секс-працівники зможуть почуватися в повній безпеці».

24-річна Яна Павлівна (під таким іменем її знають клієнти, - ред.) в секс-індустрії працює близько року. До Франківська спеціально для цього приїхала із Чернівців. У сферу інтим-послуг потрапила за власним бажанням, бо зрозуміла, що любить найбільше тільки дві речі – секс і гроші.

Дівчина зауважує, що відноситься до легалізації проституції позитивно, каже, що готова офіційно платити податки за свою роботу. Втім вважає,  що наразі – це не на часі.

Яна вважає:

«Цього просто зараз не допустять. Як казав один депутат, якщо повії офіційно покажуть скільки заробляють, то грошей буде більше, аніж в Укрзалізниці. Я думаю, що ми ще не готові до легалізації, бо тоді у нас кожна друга пішла б в цю роботу».

Начальник відділу боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми Юрій Довган зазначає, що правоохоронці завжди виконують закон, яким би він не був.

Підполковник пояснює:

«Ми тільки виконавча влада. У нас розкладено на поличках все, що ми маємо робити. Зокрема, робота з виявлення та фіксації осіб, які надають сексуальні послуги за гроші проводиться в рамках кримінальних проваджень та оперативно-розшукових справ. Втім, зараз наш пріоритет – кримінальні злочини. Однак, у мені  просто не вистачає працівників, адже по штату є тільки п'ять людей. З них тільки одна людина відповідає за злочини суспільної моралі. Насправді навіть скільки людей немає, як напрямків роботи».

За його словами, якщо брати за кількістю злочинів у сфері суспільної моралі, то минулого року на Прикарпатті було найбільше навантаження на одного працівника в Україні.

Довган бідкається:

«Займатись ще складанням адміністративних протоколів інколи просто немає часу. Все ж, ми інколи їх складаємо. Але є й громадський блок. Наприклад, дільничих інспекторів та патрульних, які займаються адмінпрактикою є сотні. Думаю, що вони б також мали складати протокол, а не проїхати повз коли бачать, як біля дороги стоїть «мадам», а з нею розмовляють далекобійники і так далі».