Талановита мисткиня виготовляє й успішно продає дивовижні вироби зі шкіри, займається живописом і художньою вишивкою З дитинства калушанка Христина Музичин захоплювалася світом творчості та мистецтва. Дитиною вона просила батьків купувати їй побільше кольорових олівців. Коли її однолітки жили безтурботним шкільним життям, семикласниця Христина впевнено розповідала батькам про бажання стати художником. До кінця не розуміючи, як ця професія приноситиме дохід їхній доньці, вони засумнівалися в правильності її вибору, пригадує Христина Музичин.
"У той час мама з татом взялися за голови, тому що не знали, як я буду заробляти гроші. Адже раніше це було не настільки популярно і прибутково, як зараз. Тому хотіли, щоб я обрала щось серйозніше і перспективніше. На той час я задумувалася над тим, щоб стати медиком чи юристом. Але насправді душа тяжіла до творчості і малювання".
Усе ж рідні дівчини прислухалися до покликання дівчини і не були категоричними. У дев’ятому класі поступила в Косівське училище прикладного та декоративного мистецтва на відділ моделювання національно-етнічних костюмів. Але під час навчання вона розуміє, що ця спеціальність не зовсім для неї, зізнається майстриня:
"Ця перспектива мене не дуже сильно приваблювала, хотілося більше якогось модерну, чогось такого, щоб зацікавило і водночас трохи шокувало публіку".
Завершивши навчання в училищі, мисткиня продовжує шукати себе. І перш ніж обрати нову професію, вона ретельно вивчає спеціальності. Урешті, коли зайшла на відділ декорування художньої шкіри Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва, то зрозуміла, що це те, що їй насправді подобається. Адже ефектні шкіряні речі та аксесуари ніяк не могли залишити її байдужою. Тож, калушанка обирає цю спеціальність і наполегливо починає навчатися. Тоді ж і зрозуміла, що повинна втілювати власні ідеї.
Шотландія і руді дівчата
Дизайнер вирішує, що для дипломної роботи буде створювати колекцію сумок, які оздоблюватиме художньою вишивкою. Викладачі застерігають студентку: мовляв, шкіра — неслухняний матеріал і його легко зіпсувати процесом голковколювання. Проте це її не зупиняє. Заручившись підтримкою одного із викладачів, Христина почала творити:
"У мене повірила одна людина, мій викладач, який нестандартно мислив: вийде — то вийде. А ні — то ні. Урешті, оцінка не відіграє великого значення".
Христині вдалося створити колекцію вишитих сумок та успішно захистити дипломну. Для показу дизайнерка вирішила підібрати моделей із нетиповою зовнішністю. На це її надихнула культура шотландців і… руді дівчата, згадує Христина:
"На одній із ярмарок, що відбувався в Калуші, я познайомилася з майстринею з кучерявим рудим волоссям. Це кинулося в очі та надихнуло мене на те, щоб моделі, які демонструватимуть колекцію сумок, були виключно рудоволосими. Мені неважливо було, щоб у них були ідеальні параметри, бо для мене ідеал — коли людина в гармонії сама з собою. Окрім того, на дипломну мене надихнула етнічна шотландська музика".
Нині талановита мисткиня виготовляє й успішно продає дивовижні вироби зі шкіри, займається живописом і художньою вишивкою.
Після завершення навчання Христина Музичин продовжує вдосконалювати свої творчі здібності. Вона не тільки працює над шкірними виробами, але й комбінує їх із іншими матеріалами. Серед шкірних аксесуарів надає перевагу портупеям і корсетам. Також пише картини і продовжує займатися художньою вишивкою.
Живопис гасить внутрішній вогонь
Майстриня розповіла, без чого не розпочинається жоден її день і скільки часу займає її робочий процес:
" Коли прокидаюся, то випиваю в величезних дозах каву. І десь близько 12-13-ї години сідаю за роботу До прикладу, якщо о 12-й розпочинаю працювати над шкірним виробом, то десь о десятій вечора завершую. І так — щодня. Загалом усе залежить від складності виробу".
Позиціонує себе Христина Музичин, у першу чергу як дизайнер шкірних виробів. Малювання відіграє іншу роль, яка з часом переросте в більше:
"Якщо в мене немає наснаги і поганий настрій, а ідея недопрацьована — плавно переходжу до малювання. Адже живопис, як вода, що гасить мій внутрішній вогонь і бунтарство. Окрім того, хочеться проявити себе як натуру через колір, адже в шкірі неможливо добитися цього ефекту".
Свої роботи Христина продає через інтернет-сайти, де знаходить зацікавлену аудиторію. Ціни на дизайнерські речі різні. Більш дорожчими є, звісно, вироби зі шкіри.
"Усе залежить від складності роботи, матеріалу, затрати часу, фурнітури. Звичайно, більш дорожчими є шкіряні вироби. Адже цей матеріал сам по собі дорогий (метр шкіри − 1400 грн). Можливо, вони б стали дешевшими, якби до роботи був залучений технологічний процес. Але в мене немає фабрики, на якій би за заготовками працювали люди. Тому роботу декількох працівників я повинна виконувати самостійно".
Як і будь-яка творча натура, Христина Музичин черпає натхнення від цікавих подорожей, подій та від інших цікавих особистостей. Дівчина переконана, що творчість в житті будь-якої людини повинна відігравати важливе значення:
"Більшості потрібно думати не лише про роботу і матеріальні блага. Але й подумати, чим цікавим можна зайнятися найближчими вихідними. Адже творчість для людини має велике значення, навіть якщо вона і не вважає себе такою. Іноді навіть звичайна музика може підштовхнути на такий крок, на який ти зважувався безліч років і ніяк не міг зробити".
Дівчина мріє про визнання і навіть — участь у телепроекті-змаганні дизайнерів:
" У мене плани, як у Наполеона. Мені хочеться захопити світ мистецтва. Я щодня працюю над тим, щоб стати визнаним дизайнером в Україні. Я не мрію стати мегапопулярною чи знаменитою. Але хочу вплинути на моду та свідомість людей, щоб вони стали сміливішими в своїх проявах. У мене в голові навіть промайнула ідея, щоб узяти участь у програмі «Подіум»".
Ірина КМІТЬ, журналіст
