Таку думку висловила "Радіо Свобода" Тетяна Козаченко, яка стояла у витоків люстраційного процесу, очолювала департамент із питань люстрації в Міністерстві юстиції та виступала одним із ключових співавторів закону "Про очищення влади", інформують "Вікна" з посиланням на "УП".
Нагадаємо, Андрій Богдан не лише захищав інтереси олігарха Ігоря Коломойського як юрист, а й двічі обіймав посаду урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики за часів Віктора Януковича. Однак називає несправедливим те, що підпадає під люстрацію, зазначила Тетяна Козаченко:
"Відповідно до постанови Кабінету міністрів №563 "Про порядок проведення перевірки", відповідальність за призначення і вирішення питань фактично несе той орган, який призначає, або відділ, уповноважений на оформлення документів. У цьому випадку – призначає президент України. Однак документи готує відділ…".
Вона уточнила, що до призначення особа повинна написати заяву з інформацією, розповсюджується на неї закон "Про очищення влади" чи ні. Така заява підлягає перевірці – і якщо з'ясують, що людина перебувала на "люстраційних" посадах протягом року, їй відмовляють у призначенні.
Вона спростувала думку про те, що посада голови Адміністрації президента виведена з-під дії закону про держслужбу і тому на неї не поширюється дія закону про люстрацію:
"Поширення заборони регулюється лише одним законом – "Про очищення влади". А саме – перелік посад і безпосередні критерії зазначені в двох статтях: перелік посад у статті 2 і критерії у статті 3. У переліку посад (стаття 2) – чітко зазначена посада голови Адміністрації президента. Тому це питання не є спірним".
Козаченко заявила, що порушення закону в перші дні президента має не тільки надзвичайно тривожні сигнали, а й свідчить про повне ігнорування законодавства України, що є неприпустимо для гаранта Конституції. Вона наголосила:
"Для призначення на посаду особа повинна пройти люстраційну перевірку. Тобто, відповідний підрозділ повинен був донести до президента інформацію: до особи застосовуються заборони і її не можна призначати".
Козаченко заявила, що на сьогодні може йти мова щодо звернення в адміністративному порядку – через суд – щодо скасування указу президента.
Козаченко уточнила, що закону про імпічмент немає, тому притягнути до кримінальної чи дисциплінарної відповідальності президента неможливо:
"Від нас будуть і заяви, і відповідні запити до Адміністрації президента. І я не виключаю звернення до адміністративного суду – в даному випадку це буде Касаційний адміністративний суд з можливим позовом щодо скасування указу президента".