Експерне середовище підтримує також варіант «п’яти нових районів» Відповіді на ці складні запитання спробували дати в Івано-Франківському центрі розвитку місцевого самоврядування, створеному за підтримки Програми «U-LEAD з Європою», в рамках семінару «Формування нового районного поділу: особливості гірських територій» разом з представниками експертного середовища та Івано-Франківської ОДА, головами громад. Підсумок – усе залежить від того, умовно кажучи, де поставити кому і як розставити акценти, інформують "Вікна".
Модель за методикою. Основними критеріями створення «нових районів» є кількість населення в адміністративному центрі (понад 50 тисяч мешканців) та районі загалом (150 і більше тисяч мешканців), а також дотримання вимоги 60-кілометрової зони доступності до центру району. Директор Івано-Франківського ЦРМС Руслан Панасюк наголошує:
«Якщо витримувати суху методику, то у форматі трьох районів ми сьогодні маємо три очевидних районних центри – Івано-Франківськ, Калуш і Коломию. Два останні ще й мають статус міст обласного значення. І за критерієм населення тут будуть дотримані усі вимоги методики. Не дотримуємось ми при такій логіці лише однієї досить важливої умови – доступності».
Проте, в такому випадку, наприклад, з Верховинського району до найближчого районного центру, міста Коломия, буде набагато більше, ніж 60 кілометрів. Якщо виходити з того, що це робиться для зручності людей, то в форматі трьох районів покращення доступності не буде.
Тоді як в форматі п’яти районів, говорить Руслан Панасюк, пропонується центрами районів визначити також Надвірну і Косів, хоча вони і не мають понад 50 тисяч мешканців. А Косівський район також не буде мати населення понад 150 тисяч мешканців загалом. Але розуміємо, що це гірська територія і тут найголовнішим є принцип доступності. Завдяки такому підходу вирівняються усі мінуси «формату трьох районів». Формат п’яти районів, наголошує він, співпадає з межами госпітальних округів, які створені в Івано-Франківській області.
Спроба адвокації. Реформування районного рівня є неминучим. Адже вже зараз, зі створенням великої кількості об’єднаних територіальних громад, на їх рівень передається багато повноважень районів. Радник з питань децентралізації ІФ ЦРМС Максим Чопей зауважує:
«У будь-якому разі, та кількість районів, які зараз є, в майбутньому втратить свій зміст при зростаючій кількості ОТГ. В Україні вже сьогодні є 19 районів, територія яких повністю покрита об’єднаними територіальними громадами, близько 40 районів більш ніж наполовину покриті ОТГ. На Прикарпатті Коломийський, Долинський і Надвірнянський райони наближаються до цього показника».
За його словами, більшість функцій та повноважень вже передані на рівень ОТГ. Іде сильне розбалансування районів – виникають проблемні питання по освіті, медицині, оплаті праці. Тож райони доведеться укрупнювати.
У свою чергу, голова Ланчинської об’єднаної громади Володимир Попович наголошує, враховувати особливості гірських територій при моделюванні районного поділу Івано-Франківщини необхідно. Адже третина населених пунктів Прикарпаття мають статус гірських. Насамперед, на гірських територіях набагато нижчий рівень доступності, менша густота населення, забезпеченість базовими послугами. Витримати вимогу 60-кілометрової доступності та максимум 1,5-годинного доїзду тут практично ніколи неможливо, зазначає Володимир Попович.
За його словами, варто також враховувати положення закону «Про засади державної регіональної політики», що передбачає поняття регіону, макро- та мікро регіону, в основі яких лежать територіальні, природні та етнічні особливості. Тут окремі з пропонованих районів можна розглядати і як мікрорегіони.
Експерне середовище підтримує також варіант «п’яти нових районів». Саме таким чином буде дотримана вимога доступності для мешканців та інтереси людей будуть поставлені на перше місце.
А директор Івано-Франківського ЦРМС додає, що при реформуванні районів варто врахувати досвід реформування базового рівня місцевого самоврядування в області. Директор Івано-Франківського ЦРМС Руслан Панасюк зауважує:
«Коли ми лише розпочинали роботу над Перспективним планом і створювались перші громади, також виходили з вимог методики створення ОТГ. Їх мало бути 40, тепер маємо 60 з врахування практичних реалій об’єднання».
