Чоловік каже, долав по кілометру за кожен рік життя. У Долині пана Ярослава зустрічали десятки знайомих та друзів, запитували, чому так повільно біг.
Чоловік з усмішкою каже, що не поспішав, бо дорогою пригадував прожиті роки. А згадати спортсменові є що, про це у соцмережі повідомила Анна-Сабіна Ружицька, передають "Вікна".
Пан Ярослав розповідає:
“Я з дитинства у спорті. Щоправда я не професіонал, але затятий аматор. Займався вільною боротьбою, у 25 років розпочав бігати, з 40—пробував себе в паверліфтингу. Та високих результатів не досягнув і повернувся у легку атлетику”.
Уже десять років чоловік долає марафонські дистанції, виступає на всеукраїнських та європейських марафонах змаганнях. Найкращий результат спортсмена був у 2017 році, коли чоловік пробіг 194 кілометри за дві доби. Пан Ярослав зізнається, що, можливо, і став би професійним спортсменом та все життя багато працював. Чоловік трудився мотористом у долинському управлінні бурових робіт. нині—пенсіонер. А ще марафонець-ветеран—багатодітний батько, у нього чотири доньки і син.
З усмішкою пан Рудяк каже:
“Я найщасливіший чоловік та спортсмен у світі, бо в мене аж п’ять “олімпійських медалей”. До речі, мій єдиний син—кандидат у майстри спорту з боксу, а доньки—стрункі та спортивні красуні”.
Коли діти підросли, то чоловік почав інтенсивніше тренуватися.
Ветеран-марафонець розповідає:
“Бігаю три рази в тиждень. Спочатку роблю розминку: 10-15 вправ, це й нахили, кругові рухи тулубом, стрибки на одній та двох ногах, біг на місці, біг з високим підніманням колін, біг із завертанням стопи назад. Після розминки біжу 30-35 кілометрів Долиною, селами району, іноді добігаю до Моршина”. Жодної спортивної дієти чоловік не дотримується. При зрості 150 сантиметрів важить 70 кілограм."
Ветеран-марафонець відповідає:
“Мені це не заважає. Я завжди любив добре поїсти, а побігаю, і все, що з’їв—пропадає”
Улюблені страви пана Ярослава—борщ та вареники, які готують йому дружина з доньками. Щоправда за два тижні перед виступом на чергових змаганнях чоловік зменшує свої порції їжі удвічі, майже не їсть жирного та смаженого. На марафонах п’є лише воду з лимоном.
Кілька років Ярослав Рудяк знайшов у Галицькому районі на дорозі маленьку іконку Богородиці з Ісусом. Образок став спортсменові оберегом. Перед кожними змаганнями чоловік молиться.
Пан Ярослав мовить:
“Коли у 60-ий день народження я біг з Івано-Франківська до Долини, то дорогою також молився та дякував Всевишньому за прожиті роки, родину, дітей, друзів, за те, що маю сили й здоров’я виступати і прославляти своє місто і Україну”
Наразі у чоловіка є дві заповітні мрій: отримати більшу квартиру, бо він з дружиною та п’ятьма дітьми живе у одній кімнаті, та пробігти шість тисяч кілометрів на американському ультрамарафоні.