Ідея, що кисень здатен всмоктуватися через шлунок і кишківник, і отже варто пити штучно насичені киснем рідини, виникла в Cовєцькому Cоюзі в 1960-ті роки. Жодні дослідження не довели ані здатності “дихати кишківником”, ані можливості збагатити свої нутрощі киснем із пінистого соку. До того ж, по мірі лопання бульбашок, в тому числі під час пиття, кисню стає дедалі менше. Але це на краще.
Про це йдетьс в дописі на Facebook-сторінці в. о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун:
Адже забагато кисню нам шкодить. Ми еволюціонували, аби навчитися дихати повітрям, в якому кисню близько 20%. Дихання на молекулярному рівні — це знешкодження кисню та перетворення його на воду. Кисень нічого не “спалює”, як в пічці, бо всі процеси окислення здійснюються за участю ферментів та молекул, що можуть приймати та віддавати протони та електрони.
Посилене постачання кисню не призведе до посиленої руйнації підшкірного жиру, наприклад. Для цього треба більше витрачати енергії. https://bit.ly/2JEHVH8
Кількість кисню в нашому організмі не має підвищуватися. Інакше набирають оберти вільнорадикальні ланцюгові реакції, старіння, пошкодження клітинних мембран і ДНК.
Додаткове постачання кисню потрібне, до прикладу, пацієнтам із гострою зупинкою дихання. І лише за допомогою медичної апаратури. Навіть передчасно народженим дітям надлишок кисню буде шкодити і навіть викликати порушення зору, що сталося із музикантом Стіві Вандером.
Ми не можемо дихати шлунком чи кишківником. Ми дихаємо легенями, в яких завдяки значній різниці в тиску вуглекислий газ від’єднується від гемоглобіну еритроцитів, а на його місце приєднується кисень.
Кисень не переміщається кров’ю у вигляді вільної молекули — це токсичний для нас газ, і його переносять або гемоглобін, або залізовмісні ферменти. Щоб кисень все ж потрапив у кишківник, лабораторних мишок в експерименті понад тиждень тримають в камерах із високим тиском кисню (гіпербаричних камерах). Від цього мишки молодше і здоровіше не стають, але в них змінюється кишкова мікрофлора. В нормі, там живуть бактерії, яким кисень не потрібен. https://bit.ly/2QlduGl
“У мегаполісах бракує кисню”, — кажуть продавці коктейлів, — “тож треба пити кисень.” На що наше тіло відповідає: “Ніт, треба глибше та частіше дихати”. Річ у тім, що ми контролюємо дихання свідомо і несвідомо. Коли мозок реєструє брак кисню, ми робимо вдих. Єдині випадки, коли це не спрацьовує, це блокування дихального центру алкоголем, чи наркотиками. Але в цьому разі треба не пити коктейль.
Уявімо все ж, що в коктейлі зберігається кисень, і ми здатні його вдихнути нутрощами. Чи це нас порятує? Знову ні. В одному літрі коктейлю в кращому разі буде 100-150 міліграмів кисню. За добу ж ми вдихаємо 550 літрів чистого кисню, або вдихаємо 4 літри за хвилину. По суті — замість двох літрів кисневого коктейлю ви можете просто зробити три глибоких вдихи.
Якщо ви справді прагнете здоров’я, то найдієвіший кисневий коктейль — це пробіжка парком чи лісом після дощу, або хоча би аеробні вправи у добре провітрюваному тренажерному залі. Саме робота м’язів та серця покращує кровопостачання і збільшує кількість кисню, що потрапляє в наш організм. І саме дихання чистим повітрям забезпечить нас киснем рівно настільки, наскільки треба.