Місто-губка. В Івано-Франківську хочуть впроваджувати новітні методи поглинання дощової води

Місто останній місяць постійно бореться з водяною стихією. Дощі не стихають, затоплюючи цілі села в області, а в місті – вулиці та двори. Від початку року в Івано-Франківську почистили 645 колодязів та решіток. Роботи ведуться постійно. Але досі місто не може впоратися з великою водою.
Переглядів: 305
Берлін реалізує концепцію "міста-губки", за якою опади акумулюються в зелених насадженнях

Протяжність дощових мереж міста 192,66 км. Дощові води впадають в річки в чотирьох місцях: вулиці Кармелюка, два витоки є в селі Вовчинець та ще один – біля мосту на вул. Незалежності, інформують "Вікна"

Протяжніть загальносплавних мереж у місті становить 70%. Тобто тих, якими каналізаційні відходи і дощова вода разом йдуть до очисних споруд, завантажуючи їх надміру.

Як розповів директор департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Михайло Смушак, Івано-Франківськ має такі проблеми, але вони зовсім не унікальні. Багато європейських міст мають такі ж проблеми з підтопленням, коли випадають значні опади. Та замість того, щоб шукати винних, ці міста почали думати й розробляти нові концепції поводження з каналізаційними водами.

Цивілізований світ давно вже зрозумів, що жодна дощова каналізація не зможе поглинути всю ту воду, яка з’являється через інтенсивні опади. Тому було розроблено таку концепцію, як «місто-губка».

Її суть полягає в тому, щоб мінімізувати попадання дощової води у мережі й максимально активізувати поглинання чи накопичення її альтернативними способами.

Для цього у містах Європи почали створювати мультифункціональні громадські простори. Гарним прикладом є Берлін. На фото – відпочинкова зона, в якій проводять час мешканці сусідніх будинків у сонячну погоду. Але під час зливи, ця зона перетворюється на резервуар, де накопичується вода, не розливаючись у двори.

Також у концепцію входить використання будівельних матеріалів, які максимально поглинають воду. Екобруківки, до прикладу. Франківськ вже почав використання її у ремонтах дворів. Та у нас на екобруківку часто нарікають, що там росте крипива, треба косити і таке інше. Але це дуже маленька ціна – скосити два-три рази за рік, за всю ту користь, яку вона принесе.

Також не менш важливим для концепції є озеленення міста. Комунальники постійно висаджують нові зелені насадження. Важливо також, щоб нових зелених мешканців Франківська не нищили вандали. МИхайло Смушак підсумував:

«Ми не можемо на нині відмовитися від мереж. Ми живемо в тих реаліях, які склалися. Але ми можемо зробити декілька важливих речей. Винести концепцію «міста-губки» для Фраківська на розгляд сесії. А також враховувати правила концепції при проектуванні нових громадських просторів чи дворів міста».

Цей підхід вже реалізований в деяких районах Берліна, найвідоміший з яких — Потсдамська площа в центрі міста. Там практично весь дощ, що випадає, акумулюється на місці, в дощову каналізацію не потрапляє жодної краплі. Як кажуть в міській компанії з водопостачання, саме такі автономні квартали впоралися з рекордною зливою наприкінці червня минулого року найкраще, йдеться в публікації DW.