Ніж у грудях. Хірург описав і показав один день зі свого життя. ФОТО

Ніж у грудях - це ще не так страшно. Неприємно, коли ти кладеш долоню на руків'я і відчуваєш, як воно тіпається синхронно з кожним ударом серця. Бо лезо стримить в міокарді.
Переглядів: 952
Хірург розповів, як нещодавно провів не легку операцію та витянув ніж з грудей пацієнта

Oleh Luzan у соцмережі розповів, як нещодавно провів нелегку операцію та витянув ніж з грудей пацієнта, передають "Вікна". 

"День чудовий, акація зайшлася в квітті, аромат аж в салоні китайця чути - накрила серпанком півдороги. Бджоли гребуть мед в обидві жмені - літають, як бомбовози. У мами на кухні стигне бограч і чарочка домашнього. Нє, не судьба сьогодні.Тиск нормальний,пульс рівний, ніж іржавий, хворий спокійний, анестезіолог виважений, я в меланхолії. Буде, що буде. Такий день. Така робота."

Хірург детально розповідає хід хірургічного втручання:

"Розкриваю грудну клітку з надією, що все таки обійдеться. Крові в плевральній порожнині обмаль. Перикард синій і в ньому дірка з палець. Розкриваю перикард. Може, лезо десь біля серця теліпається? Може, не попав? Пальцем ковзаю по лезу до серця: воно входить в нього збоку і виходить з верхівки. Попав, наскрізне. Казав, правда, що було два удари в одну і ту саму дірку... Може, збрехав?Виймаю ножа - кровотечі особливої немає: так, сочиться - верхівка все-таки. Ушиваю дві дірки, тішачись, що обійшлося малою кров'ю. Вище, в стінці лівого шлуночка - ще один лінійний поріз. Третя... Не збрехав, значить. Два удари було. Вивертаю серце з перикарду, щоб оглянути праву бокову стінку. Так і є. Рваний, неправильної форми отвір по боковій стінці правого шлуночка, прикритий згортком крові. Обережно, не дихаючи, накладаю шов, в надії герметизувати камеру серця, перш ніж зіскочить згорток."

Олег додає, що прорізується шов, змиває згорток і фонтаном, товщиною в палець з серця б'є чорна кров, заливає все вмить:

"Серце тіпається десь в глибині чорно-червоного болота. Затискаю поранення пальцем, відсмоктувачем забираємо кров. Асистент працює, допомагає, розуміє. Дорогий мій Володимире Івановичу! Що б я без Вас?!Намагаюсь ушити, проте стає все гірше - кров фонтанує, заливає, серце тіпається в руці і от-от стане. Застромляю пальця в порожнину серця, затискаю діру, в сотий раз прибираємо кров і накладаю судинного затискача пристіночно. Зупинили! Серце працює, хворий живий, кровотрата до чотирьох літрів, тиск 110, анестезіолог заклопотаний, але спокійний".