На Івано-Франківщині супутникова зйомка полів виявила посівів озимого ріпаку на 3,8 тисяч га більше, ніж говорить офіційна статистика. Про це свідчать результати аналізу супутникової зйомки, яку було отримано Інститутом космічних досліджень НАНУ-ДКАУ та компанією EOS, в рамках Програми Світового банку та ЄС "Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні”, — повідомляють "Вікна".
За результатами супутникової зйомки було виявлено, що обсяг посівних площ в Україні ще у 2016 році був на 2 млн га більшим, ніж свідчила офіційна статистики. Аналіз супутникових даних виявив, що у низці областей розбіжності між офіційними даними та супутниковими даними щодо площі вирощування озимого ріпака подекуди сягають майже 20%.
Серед регіонів з найбільшими розбіжностями (за кількістю га) між офіційно зареєстрованими та фактичними площами посівів озимого ріпаку – Херсонщина, Вінничина та Миколаївщина (де озимого ріпаку більше на 15,8 тис. га, 15 тис. га та 13,3 тис. га відповідно). У відсотковому співвідношенні найбільші розбіжності на Вінничині, Херсонщині та Житомирщині (там озимого ріпаку більше відповідно на 19%, 17,7% та 17,5% від офіційно зареєстрованого).
На Івано-Франківщині супутникова зйомка полів зафіксувала 31,5 тис. га посівів озимого ріпаку замість офіційно задекларованих 27,7 тис. га, тобто на 13,7% більше.
На Луганщині та Закарпатті, за даними Державної служби статистики, озимого ріпаку взагалі не має бути, проте супутникова зйомка полів зафіксувала майже 2 тис. га та 0,7 тис. га посівів відповідно.
Наявність таких «необлікованих» земель свідчить і про масштаби їх «тіньового обробітку», і про обсяги недоотримуваних місцевими громадами податків. Змінити ситуацію може підвищення якості та ефективності управління земельними ресурсами. Це є важливим для того, щоб місцеві громади та власники земельних паїв змогли отримати максимальну користь від власної землі після впровадження земельного ринку. Його вже було анонсовано Дмитром Разумковим, лідером президентської партії «Слуга Народу», яка попередньо має найбільший рівень підтримки серед громадян напередодні парламентських виборів.
Саме наявність повної, коректної інформації щодо того, що насправді вирощується на полях, чи відбувається сівозміна належним чином (що також дозволяє відстежити супутниковий моніторинг), та у якому стані знаходиться (і чи не має ризик деградації) рілля, дозволятиме місцевим громадам та уряду грунтовно підходити до планування посівів та більш ефективно управляти своїми землями.