Лілія Гриневич вручила подяки Міністерства науки та освіти у калуському ВПУ-7 Проте спершу потрібно пройти два серйозні відбори — обласний конкурс і власне фінальний, в якому міністерство освіти з європейськими експертами оберуть, де будуть створюватися майбутні центри професійної досконалості.
Навчальний заклад пред’явив всі необхідні документи, умови та ресурси щодо створення центру професійної досконалості. Лілія Гриневич, ознайомившись з матеріально-технічною базою училища, позитивно оцінила його шанси на участь в конкурсі, відзначивши його конкурентоздатність з іншими закладами.
Варто зазначити, щоб брати участь у конкурсі необхідно, щоб заклад відповідав критеріям і вимогам. Зокрема повинна бути хороша інфраструктура, велика земельна ділянка задля можливості реконструкції і будівництва. Також заклад повинен вести підготовку за декількома напрямками одночасно, адже ідея центрів полягає в тому, що вони мають бути багатопрофільними і готують за великим спектром професій.
Загалом на створення центрів професійної досконалості та удосконалення професійно-технічної освіти Євросоюз виділив 53 млн євро.
У рамках робочої зустрічі «Вікна» поспілкувалися з міністром освіти та науки України і поставили їй запитання від наших читачів із соцмережі:
— Ліліє Михайлівно, знаючи про Ваш візит до Калуша, «Вікна» зібрали запитання від користувачів соцмережі. Запитання від Тетяни Пілянської: За яких умов та коли учень може обирати дисципліни, залежно від вподобань та здібностей?
— Сьогодні діти можуть обирати профіль класу і певне поглиблене вивчення предмету. Коли ми говоримо про обрання якогось додаткового уроку поза профілем, то якраз проєкт закону «Про загальну середню освіту» допомагає це реалізувати. Цей закон ухвалений в першому читанні. Наступне читання повинен ухвалювати парламент, який незабаром прийде до влади. У законі є положення, що передбачає те, що можуть створюватися міжкласні групи. Наприклад, ви пішли в один клас поглибленого вивчення математики, в інший клас — поглибленого вивчення права, але крім цього ви хочете поглиблено вивчати англійську. В такому випадку може створюватися міжкласна група.
— Уроки з української літератури в школах іноді надто плаксиві та моралізаторські? Чому їх не зробити більш цікавішими для дітей? — запитує Оксана Романюк.
— Я погоджуюся з цим твердженням. Саме тому ми для початкової школи зробили хрестоматію сучасної дитячої літератури. Адже у нас виходять літературні твори, які дітям, на жаль, не цікаві. Я розумію, що повинні бути твори історичного характеру, які показують наші корені, але дітям потрібно давати читати і твори сучасної української літератури. Тому ми намагаємося змінювати і оновлювати перелік тих художніх творів, які вивчають діти під час уроків української літератури.
— Калуського підприємця Сергія Гумуніловича цікавить, що робиться для того, щоб наші діти отримували в школах та вишах необхідні для життя навички, а не зазубрювали набір не потрібних знань? З його досвіду десь 90% випускників шкіл і вишів навіть приблизно не здогадуються, що потрібно виконувати на роботі. А потім ображено кажуть, що в Україні немає роботи і їдуть за кордон…
— Нова українська школа хоче відійти від того, щоб «напаковувати» дітей теоретичними знаннями, які їм взагалі не знадобляться, а натомість дати те, що потрібно для успіху людини особистого і професійного. Це так звані «м'які» навички: вміння вчитися впродовж життя, критично мислити, вміння працювати в команді, творчо вирішувати проблеми і не пасувати перед ними. Також нам важливо як у професійній освіті, так і у вищій, щоб стандарти були погоджені з роботодавцями і відповідали на ринку праці. Адже це серйозна проблема, коли до прикладу, люди навчаються на старому обладнанні, а їхні стандарти освіти настільки теоретичні, що коли вони виходять на ринок праці їх треба докваліфіковувати. Зараз ми робимо стандарти освіти, щоб вони були наближені до сучасного ринку і залучаємо роботодавців до їх розробки.
— Ольгу Мельник цікавить, чому нам так часто нав'язують порівняння з фінськими школами, в той час як наші навчальні заклади виглядають далеко не так привабливо, подекуди нагадуючи в'язниці?
— Школи порівнюють між собою, але я б не назвала всі українські школи в'язницями. Тривалий період часу матеріально-технічне забезпечення шкіл було занедбане. Лише за останні два роки ми вклали з урядом майже 7 млрд гривень у шкільну інфраструктуру. Є дуже багато різних субвенцій, яких не було раніше. Зрозуміло, що неможливо за три роки зробити те, що не робилося дуже багато років. Важливо, щоб реформа Нової української школи була підтримана наступним урядом. І рік в рік мозольної праці, якщо ми будемо вкладати інвестиції, наші школи зміняться. Навіть зараз можна зайти у багато шкіл і побачити, як змінюється початкова школа, вивчення природничо-математичних кабінетів, комп'ютерних технологій.
— Ліліє Михайлівно, є закон щодо самоосвіти вчителів. Коли активний учитель має право відвідати конференцію, семінар, edCamp, отримати стажування за кордоном, тоді чомусь виникає багато проблем, щоб оплатити відрядження. У школах міста бухгалтерія на це коштів не закладає, бо таке передбачити нереально. Який механізм можна придумати, щоб це питання вирішилося? Про це запитує Ольга Мельник.
— Ми зараз запускаємо постанову Кабінету Міністрів щодо підвищення кваліфікації вчителів, яка передбачає кошти на відрядження. Якщо людина їде кудись підвищувати кваліфікацію, наприклад, на edCamp, тоді їй у цьому випадку буде виплачуватися відрядження. Решту можна робити з грантових програм за кошти місцевого бюджету.
— Коли наші виші будуть мати привабливий вигляд не тільки зовні, але й усередині? Запитує калушанин Ярослав Шевчук.
— Матеріальна база у вищих навчальних закладах справді зношена, але треба враховувати те, що її дуже багато. У нас зараз з'явилися інвестиційні енергоефективні проєкти у вищих навчальних закладах. Звичайно, на таку велику мережу це неможливо зробити на рік-два. Зараз у нас великий проєкт з енергоефективності, до якого долучаться сім великих університетів. Тому цю проблему крок за кроком можна вирішувати. Але потрібно зауважити, що і самі виші повинні з увагою ставитися до своєї матеріально-технічної бази і працювати над цим.
— І наступне питання від Ярослава: коли інклюзивна освіта добереться до вишів?
— На минулому уряді ми прийняли постанову Кабінетів Міністрів про інклюзивну освіту у вищих навчальних закладах. Це один із наших важливих пріоритетів, адже в шкільній освіті ми попереду. Три роки тому в інклюзивній освіті нас було всього 2, 5 тис. дітей, а зараз понад 12 тис. дітей. Нам важливо це все розповсюдити на профтехосвіту і вищу освіту.
— Читачів «Вікон» також цікавить, коли зникне корупція у навчальних закладах?
— Я особисто причетна до того, щоб люди могли вступати в Україні без хабаря. Можливо впровадити механізми, які запобігають корупції. Зараз до вищих навчальних закладів учні вступають використовуючи свої знання і складаючи зовнішнє незалежне оцінювання. Але потім у кожному університеті розпочинається своя історія. Спершу на бакалавра ти вступаєш без хабара, а потім на магістратурі потрібно платити. Тому ми обрали найбільш вразливу для хабарництва магістратуру − «Право» і «Міжнародне право»− і запровадили на цю спеціальність зовнішнє тестування. Студенти складають єдине фахове вступне випробування і традиційно іспит з іноземної мови. Звичайно, окрім того є виші, до прикладу Києво-Могилянська академія, в якому нульова толерантність до хабарництва. Якщо там хто-небудь намагається дати хабара, то їх одразу виключають з навчального процесу. Але є, на жаль, університети де це норма. Більше того студенти кажуть, що їм легше заплатити, ніж вчитися. Тому нам потрібно формувати культуру несприйняття корупції. Бо насправді все залежить від усіх нас. Адже якщо є студент, який не хоче вчитися, а давати хабара, тоді й розвиватиметься це явище. А взагалі на такі випадки потрібно реагувати і повідомляти у правоохоронні органи, бо якщо декілька хабарників буде покарано, тоді інші задумаються про те чи варто так робити.
— Дякую за розмову, Ліліє Михайлівно.
Розмовляла Ірина КМІТЬ, журналіст
