Станіслав Стовбан, військовослужбовець, захисник Донецького аеропорту:
— Коли в січні 2015 року із Донецького аеропорту мене з пораненням привезли до госпіталю у Донецьку, я був емоційно спустошений. Коли ж до палати зайшов Ігор Степанович, я, найперше подумав: «Якщо Насалик тут, усе буде добре». Наступного дня охоронці оголосили, що нас обміняють. Уже за два дні ми були на території, підконтрольній Україні. Потім – лікарня у Краматорську, і автоколоною везли до Києва. Уже там, серед незрозумілої метушні, мене знову зустрів Ігор Насалик, і я, звично, подумав: «Усе буде добре».
Невідомо, скільки б ми ще пробули у полоні, і як би завершилося наше перебування там, якби Ігор Степанович на свій страх і ризик не приїхав і не допоміг нам. Тому я маю підстави сказати, що у моєму житті Ігор Насалик відіграв роль ангела-охоронця.
Ми спілкуємося і досі. Коли буваю в столиці, заходжу до нього у міністерство. Завжди тепло приймає, бо каже, що бракує щирого, людського спілкування із земляками. І завжди асоціює себе із Калушем.
Я — військовослужбовець, і не маю права займатися політичною агітацією. Просто, як калушанин, констатую: місто реально стало придатним до життя тільки відтоді, коли Ігор Насалик став міським головою. Він завжди ставив інтереси калушан на чільне місце.
Олександр Коваль, учасник АТО:
— Ніколи не приховував своєї позиції: я — запеклий «порохобот», який на президентських виборахголосував за Петра Порошенка, а на парламентських – оберу кандидата, якого підтримає Петро Олексійович та його політична партія. Це — Ігор Насалик.
Чому? Тому що проходження у Верхову Раду кандидатів від провладних сил означає відтягнення України назад і реванш проросійських сил. Порівняно із іншими кандидатами, Ігор Насалик — господарник і реформатор, добре обізнаний із особливостями і проблемами округу. Тому я не тільки буду голосувати за Ігоря Степановича, але й переконувати інших підтримати його.
Як учаснику бойових дій, мені прикро бачити, як до країни повертаються люди, які відверто декларують антиукраїнські настрої, як на телеекранах все частіше з’являються ті, які виступають за здачу національних інтересів, а щоденні новини вселяють жах і зневіру. Як, наприклад, рішення про відведення військ зі Станиці Луганської. Багато людей просто не уявляють,яким страшним ударом для військовослужбовця є відхід із «насиджених» позицій, особливо, коли доводяться віддавати ворогу рідну землю. Це, думаю, значно послабить бойовий дух війська і дасть окупантам більше можливостей для посилення агресії.
Тому нині кожен мусить працювати на протистояння російській агресії. Хлопцям, які перебувають на передовій, мають допомагати ті, хто працює на мирній території. І допомогти можна знаннями, патріотизмом, досвідом, активною роботою, мудрими рішеннями. Без сумніву, Ігор Насалик не підведе!
Олег Климишин, учасник АТО:
— Я знайомий із Ігорем Степановичем давно, адже три каденції був сільським головою Сівки Калуської — тоді ж, коли він був міським головою. І я підтримував його ідею об’єднання міста і району в надпотужну громаду. Переконаний, що від цього усі були б у виграші.
Вважаю, що про людину треба судити по ділах. А, будучи міським головою, Ігор Степанович зробив дуже багато. Із цим погодиться кожен калушанин.
Я ж маю привід для особистої подяки Ігореві Степановичу. Після поранення, яке я отримав у зоні АТО 2014 року, я тільки-но вийшов із коми, як Ігор Степанович мені зателефонував. А потім — прислав помічника, щоб звідатися, чим можна допомогти. Так і підтримував мене упродовж тривалого часу лікування і реабілітації. Я надзвичайно вдячний за те, що Ігор Степанович не залишився осторонь від моєї біди.
Знаю, що Ігор Насалик допомагав й іншим хлопцям: полоненим, пораненим військовослужбовцям. Він відчуває відповідальність за всіх. Не залежно, з Калуша ти, чи, приміром, із Калуського району, ти — його людина.
Так, на президентських виборах українці черговий раз поекспериментували над Батьківщиною. Тож, варто подумати: чи переживе Україна ще один такий експеримент, якщо абсолютну владу отримають люди, які пильнують власні інтереси і інтереси олігархів? Я сподіваюся, що люди одумаються, і зроблять розумний вибір. Я хочу, щоб Українська державність тривала.
21 липня зроблю вибір на користь Ігоря Степановича Насалика. І всіх переконуватиму зробити те саме. Хочу, щоб на окрузі був господарник, а не людина, обрана «по приколу».
Політична реклама