Суд прокоментував зміну запобіжного заходу підозрюваному у вбивстві студентки з Болгарії

24 липня за рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області підозрюваному у вбивстві студентки з Болгарії Ельдару Астанову змінили запобіжний захід: із тримання під вартою — на домашній арешт з носінням електронного браслета.
Переглядів: 911
Ельдару Астанову змінили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який обрали ще в 2017 році, на носіння електрон

Нагадаємо, за підозрою умисного вбивства у порядку ст. 208 КПК затримали студента з Туркменістану, одногрупника потерпілої, 1988 року народження Ельдара Астанова. Тіло Дішлі Елі Зія було виявлено 12 червня 2017 року у ставку села Світоч Рогатинського району, запаковане у валізі.

Астанова Ельдара Бабаджановича взято під варту в червні 2017, розслідування завершено в листопаді 2017. Із того часу справа в суді. Станом на липень 2019 року допитано тільки двох свідків із п’яти заявлених. Справа не являє складності з точки зору витрат часу на дослідження доказів, але провадження здійснюється вже два роки, повідомляють "Вікна" з посиланням на прес-службу Івано-Франківського Апеляційного суду.

В апеляційному суді зазначили, що до остаточного судового рішення особа вважається невинуватою, і її утриманні під вартою з недотриманням розумних строків провадження і без належного обґрунтування є невиконанням рішень ЄСПЛ проти України, які були ухвалені у схожих обставинах і прямим порушенням ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Окрім явного порушення розумних строків тримання під вартою під час судового провадження, є й істотні процесуальні недоліки, зазначають у суді. Особа, яка тримається під вартою заперечує, що їй висунуто обвинувачення. Обвинувальний акт містить словосполучення «обґрунтовано підозрюється». Можлива відсутність висунутого обвинувачення може поставити під сумнів майбутнє судове рішення.

Також апеляційний суд наголошує, що клопотання сторони обвинувачення про продовження строків тримання під вартою у документарному вигляді, яке повинно бути здійснене в порядку гл. 18 КПК України, відсутнє. Така пасивна позиція обвинувачення, всупереч приписам щодо змагальності в кримінальному судочинстві, привела до аналогічної позиції суду.

Ухвала суду унаслідок цього невмотивована і формальна, вона не містить ні фактів, ні правових висновків із них щодо того, які саме обставини потребують утримання особи під вартою, окрім тяжкості обвинувачення, і чому цілодобовий домашній арешт не зможе забезпечити належну поведінку до остаточного судового рішення, повідомляють у суді.

У разі визнання особи винуватою, до неї буде застосовано відповідну санкцію, передбачену законом. Дата можливого остаточного рішення суду першої інстанції невідома. До тих пір необґрунтоване тримання під вартою Конвенція і Європейський суд оцінюють як порушення прав людини.