Ілюстрація. Ріст податку для громадян проти минулого року становить 16,34%. Ставка податку для всіх платників у Калуші є однаковою — 0,5% від розміру мінімальної зарплати на початок звітного року. Винятком є лише приміщення фінансових установ — банків: за них юридичні особи сплачують податок за ставкою 1% від розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня 2019 року та будівлі казино та ігрових закладів (щоправда, таких у Калуші немає) — тут ставка податку є максимально можливою — 1,5%, інформують "Вікна".
Щодо громадян, то вони податок на нерухомість сплачують за попередній, 2018 рік, тож його обраховують, виходячи з мінімальної зарплати на 1 січня 2018 року. Ставка податку проти минулого року не змінилася — зросла лише мінімальна зарплата. Відтак торік калушани сплачували податок на нерухомість із розрахунку 16 гривень за квадратний метр (мінімальна зарплата на 1 січня 2017 року — 3 200 гривень), а цього року — 18,615 гривні за квадратний метр (мінімальна зарплата на 1 січня 2018 року — 3 723 гривень). Громадяни, які є власниками неживої нерухомості, сплачують податок за всю площу, а власники житлової — лише за площу, що перевищує пільгову: 60 кв. метрів для квартири, 120 кв. метрів — для житлового будинку і 180 кв. метрів — сумарна площа різних об’єктів нерухомості — квартири і будинку.
Ріст податку для громадян проти минулого року становить 16,34%. Відповідно, навіть за умови, що база оподаткування не розшириться, тобто не з’явиться нових платників та не будуть виведені з «тіні» нові площі, лише за рахунок росту мінімальної зарплати до міського бюджету мало б надійти орієнтовно на 16% більше податку на нерухоме майно від фізичних осіб, ніж у попередньому році. Насправді, ріст є більшим, що свідчить про збільшення бази оподаткування. Так, за сім місяців поточного року до міського бюджету калушани сплатили майже 320 тис. гривень податку за житлову нерухомість і понад 542 тис. гривень — за нежитлову. Це на 34,4 і 24,3% відсотка більше, ніж у аналогічному періоді минулого року відповідно. План надходжень від податку на нерухомість, який сплачують фізичні особи, за сім місяців року загалом перевиконаний більш ніж на 17 тис. гривень.
Проблеми при адмініструванні податку на нерухомість традиційні: державні реєстри є неповними і часто недостовірними. Відтак не всі громадяни, які мали б сплачувати податок, це роблять. Проте поступово ситуація поліпшується. Як ішлося на засіданні комісії, на початку року податківці отримують повну базу даних із реєстрів. У податковій зауважили, що виправлення, які були внесені на місці торік, у базі не зберігається і це є проблемою. Зміни до держреєстрів нерухомості можуть внести власники житла через Центр надання адмінпослуг. Проте ця послуга є платною, а тому упорядковують документи таким чином не всі, принаймні, поки не виникла така потреба у зв’язку з відчуженням нерухомості. Ще одна проблема, яка стосується Калуша, — плутанина з назвами вулиць і нумерацією будинків. Наприклад, за словами голови комісії, першого заступника міського голови Галини Романко, в Калуші немає вулиці Карла Маркса, а в реєстрі вона є. Проте, наголосила посадовець, у Калуші взялися за впорядкування нумерації будинків та назв вулиць і ситуацію поступово виправляють.
На офіційному сайті міської ради вже оприлюднили повідомлення про необхідність сплати податку на нерухоме майно, а також додали приклади розрахунків, за якими кожен може самостійно підрахувати скільки податку слід сплатити. До 1 липня платникам податку — власникам великих будинків і квартир — мали направити податкове повідомлення з визначеною сумою податку. У випадку незгоди чи помилок треба буде з підтверджуючими документами звернутися до податкової інспекції. На сплату податку відводиться 60 днів. Якщо цей термін пропущено, то за це передбачені штрафні санкції: 10% від суми податку, якщо сплата відбулася в межах 90 днів, і 20% — пізніше. Однак оштрафувати можуть лише за умови підтвердження, що людина отримала податкове повідомлення-рішення. Як ішлося на засіданні комісії, загалом цього року було поширено 4300 повідомлень-рішень. Якщо сума податку понад 1000 гривень — його направляли замовним листом. Та здебільшого податківці розносили їх своїми силами за допомогою працівників міської влади, а також комунального підприємства «Екосервіс».
Для того, щоб збільшити надходження міського бюджету від податку на нерухоме майно, в Калуші виводять нерухомість із «тіні». Зокрема, опрацьовується інформація про здані в експлуатацію квартири і житлові будинки, реконструкцію нерухомості зі збільшенням площі, переведення житлової нерухомості на нежитлову тощо. Наприклад, минулого року в Калуші здали в експлуатацію 35 індивідуальних житлових будинків, площа яких перевищує пільгових 120 кв. метрів. Площа більшості — в межах 200 квадратних метрів, а найбільший — на 287 «квадратів». За перше півріччя поточного року здано в експлуатацію 15 таких будинків.
Якщо за 2017 рік калушани сплатили 312,7 тис. гривень податку на житлову нерухомість, то вже торік — 514,5 тис гривень. А план на поточний рік становить 600 тис. гривень.
Справжній прорив відбувся минулого року зі сплатою податку громадянами, які є власниками нежитлової нерухомості: магазинів, кафе, офісних приміщень. Якщо в 2017 році практично вся нерухомість була в «тіні» і міський бюджет отримав символічних 29,4 тис. гривень, то вже торік — 930 тис. гривень. План цього року — 1 млн гривень.
Щодо юридичних осіб, то за перших сім місяців року надходження податку від власників житлової нерухомості суттєво перевищує план: за рік розраховували отримати всього 25 тис. гривень податку, а за сім місяців вже надійшло понад 35 тис. гривень.
Найбільші суми до міського бюджету сплачують юридичні особи за нежитлову нерухомість. Так, план надходжень податку на нерухоме майно на цей рік — 6,9 млн гривень, з яких майже 5,3 млн гривень — від юридичних осіб за нежитлову нерухомість. І якраз за цим податком є недовиконання: за сім місяців року розраховували отримати 3 млн 720 тис. гривень, а реально надійшло на 276 тис. гривень менше. Це пояснюють тим, що початковий річний план надходжень по цьому податку був збільшений на 400 тис. гривень. А проти аналогічного періоду минулого року податку надійшло більше на майже 224 тис. гривень. Однак ріст на 7% означає, що реально база оподаткування зменшилася. Адже ріст мінімальної зарплати, від якої рахують податок, цього року проти попереднього зріс на 12%.
Богдана ТИМЧИШИН, журналістка
