Ілюстрація. У бюджеті міста на цей рік на капремонти для ОСББ заклали всього 600 тис. гривень У червні відбулася перша зустріч голів ОСББ міста з міським головою Ігорем Матвійчуком. Нагадаємо, ініціювала її нещодавно створена у Калуші рада голів ОСББ, а головною темою розмови стала міська програма стимулювання та підтримки об’єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Чинна програма, на 2018-2019 роки, була затверджена наприкінці 2017 року, до кінця поточного року має бути розроблена програма на два наступні роки. Відтак 25 липня рада голів подала міському голові колективне звернення і просить владу міста включити свої пропозиції до міської програми. А вже 31 липня відбулася друга зустріч голів ОСББ Калуша з міським головою: представники об’єднань співвласників хотіли з’ясувати позицію Ігоря Матвійчука щодо своїх пропозицій.
Дев’ять мільйонів на два роки
Програми стимулювання створення та підтримки об’єднань співвласників багатоквартирних будинків Калуша на 2018-2019 роки передбачала фінансування в розмірі 1,9 млн гривень. А саме: по 150 тис. гривень щороку — на виготовлення документації на будинки, 600 тис. гривень у 2018 році і 1 млн гривень в поточному році — на проведення капітальних ремонтів у будинках, де створені ОСББ. Проте реально в бюджеті міста на цей рік на капремонти для ОСББ заклали всього 600 тис. гривень.
Пропозиція ради голів ОСББ — суттєво збільшити видатки міського бюджету на капремонти: в 2020 році закласти до 3,5 млн гривень, а на 2021 рік — 5,5 млн гривень.
Міський голова Ігор Матвійчук жодних обіцянок щодо збільшення фінансування програми не дав. За його словами, цього року фінансування не збільшать, адже в травні великих збитків місту завдала стихія: буревій, град і паводок. Відтак, треба фінансувати не передбачені на початку року видатки, зокрема, вкладати кошти в пошкоджені покрівлі, а також виділити допомогу постраждалим калушанам. На відміну від попереднього року, в цьому таку допомогу виділяють не всім, а лише тим людям, де були затоплені житлові будинки. Нагадаємо, що торік фінансову підтримку могли отримати й калушани, в яких підтопило городи, підвали та присадибні споруди.
Параметри фінансування програми підтримки ОСББ, за словами міського голови, стануть відомі лише після того, як буде зрозуміло, які кошти міська рада закладе на капремонти і благоустрій у бюджеті Калуша на наступний рік. «Треба бачити дохідну частину бюджету», — акцентував Ігор Матвійчук. Бюджет на наступний рік почнуть формувати у вересні — свої розрахунки нададуть заклади освіти, культури, охорони здоров’я тощо. І тільки після того, як забезпечать базові видатки, стане зрозуміло яку суму місто зможе спрямувати на місцеві програми. Можна припустити, що для підтримки ОСББ бажаного для них фінансування не буде. Так, цього року дохідна частина бюджету не виконується, а окрім того, як повідомив міський голова, наступного року місто не дорахується близько 20 млн гривень акцизу від реалізації пального: цей податок надходить у держбюджет, а частину отримують органи місцевого самоврядування. Наступного року, згідно з Податковим кодексом, такого розщеплення вже не буде.
Наразі невідомо, чи зможуть втрату від акцизу компенсувати за рахунок інших податків — з доходів фізичних осіб та за рахунок плати за землю. До речі, впродовж двох останніх років останній податок не зростав.
Які зміни пропонують ОСББ?
У першому розділі чинного порядку реалізації програми зазначено, що «даний порядок поширюється на житлові будинки, в яких створено та зареєстровано об'єднання співвласників багатоквартирних будинків в законному порядку та які перебувають (перебували) на балансі комунальних підприємств «ЖЕО № 1» та «ЖЕО №4» і не поширюється на житлові будинки в новобудовах (введених в експлуатацію після 1992 року (крім будинків, які перебували на балансі ЖЕО і списані з балансу починаючи з 2017 року)». Голови ОСББ пропонують вилучити з порядку другу частину цього абзацу «і не поширюється на житлові будинки в новобудовах ...». Проте про вимогу перебування на балансі ЖЕО не сказано нічого. Це означає, що навіть за умови підтримки пропозиції міської радою претендувати на кошти програми зможуть лише ті відносно нові будинки, які раніше були на балансі ЖЕО.
Пункт 2.2 розділу 2 Порядок виділення коштів рада голів ОСББ пропонує доповнити новим абзацом. У пункті зазначено, що капітальний ремонт не проводиться та не фінансується за кошти Програми тих елементів будинку, термін експлуатації яких не минув, а також конструктивних елементів, капітальні ремонти яких проводились за кошти міського бюджету до моменту створення ОСББ. Голови ОСББ пропонують доповнити, що це положення не застосовується у разі виявлення істотних дефектів мереж та конструктивних елементів будинку. Це логічно: якщо, наприклад, у будинку п’ять років тому коштом міського бюджету капітально відремонтували покрівлю з терміном експлуатації десять років, а вже після створення ОСББ виявилося, що роботи були виконані неякісно і покрівля потекла, то це не має бути лише проблемою ОСББ.
У пункті 2.3 цього ж розділу зазначено, що «на підставі даних акту комісія готує перелік ремонтних робіт (дефектний акт) та передає головному розпоряднику бюджетних коштів, для виготовлення проектно-кошторисної документації, яка погоджується та затверджується в установленому порядку» .Голови ОСББ пропонують змінити редакцію цього пункту: перелік необхідних ремонтних робіт передавати не в УЖКГ, а на розгляд комісії з виділення коштів. Тобто, виготовленню проектно-кошторисної документації має передувати відбір саме цього проекту комісією.
Найбільше змін рада голів ОСББ пропонує до розділу 4 — Порядку фінансування робіт. До розділу пропонують включити новий пункт: у разі перевищення вартості капітальних ремонтів над бюджетними призначеннями, голова комісії звертається до міського голови із заявою про збільшення фінансування програми та внесення змін до бюджету міста.
Зараз співвласники квартир та нежитлових приміщень беруть участь у здійсненні фінансування капітального ремонту будинку у розмірі до 10% сукупної вартості робіт, пропонується диференціювати частку мешканців залежно від віку будинку. А саме: для будинків, які були здані в експлуатацію до 1950 року, встановити частку співфінансування на рівні 2%, до 1970 року — 3%, до 1990 року — 5%, до 2010 року — 10% і від 2011 року — в максимальному розмірі 15%. За словами міського голови, запропоноване співфінансування для нових будинків є надто малим. «Це питання дискусійне», — зазначив Ігор Матвійчук. Окрім того, таким чином у Калуші, вважає міський голова, дискримінуватимуть мешканців приватного сектору, які всі капремонти роблять своїми силами і вже звертаються до міської ради, щоб їм допомоги так само, як і власникам квартир у будинках. Якщо будинки були в комунальній власності і передані ОСББ без капітального ремонту, то це — одна ситуація, а якщо йдеться про новобудови, то ставити 15% співфінансування несправедливо, — прокоментував ініціативу міський голова.
Окрім того, голови ОСББ пропонують включити до програми новий пункт, яким визначити перелік ремонтних робіт, які проводяться без співфінансування, виключно коштом міського бюджету. А саме: капремонт фасадів і покрівель будинків, які є пам’ятками архітектури, капремонт несучих конструкцій будинку, якщо вони визнані аварійними і загрожують надзвичайною ситуацією, а також роботи з влаштування пандусів там, де проживають мешканці з обмеженими фізичними можливостями.
Також рада голів ОСББ у своєму звернені до міського голови пропонує встановити чіткі часові рамки реалізації заходів програми: ОСББ подають заявки на участь у програмі наступного року до 15 листопада поточного, комісія має розподілити кошти між ОСББ до 31 травня, а фінансування робіт має розпочатися не пізніше, ніж через 15 календарних днів після того, як ОСББ подасть в УЖКГ визначений пакет документів.
Як раніше повідомлялося, голови ОСББ незадоволені роботою комісії, яка розподіляє кошти програми. Вони пропонують доповнити програму новим розділом, який чітко визначатиме порядок формування комісії.
Головою комісії, яка розподіляє кошти за програмою підтримки ОСББ, є начальник управління житлово-комунального господарства Юрій Рекунов. Голови ОСББ пропонують, щоб голову комісії обирали таємним голосуванням голови ОСББ, причому — з представників від УЖКГ і терміном на один рік. До складу комісії хочуть включити десять осіб: двох представників від УЖКГ, одного — від управління економіки і двох депутатів міської ради. Другу половину членів комісії — п’ятеро осіб — мали б скласти представники ОСББ.
Інші пропозиції ради голів ОСББ до міської влади наступні: звільнити ОСББ від сплати земельного податку, надавши їм 100-відсоткову пільгу; створити робочу комісію з організації револьверного фонду для ОСББ у Калуші; створити на офіційному сайті міської ради розділ з усією необхідною для ОСББ інформацією. Виявляється, в Калуші ОСББ сплачують земельний податок. Суми виходять невеликі, проте це теж витрати об’єднань співвласників. Щодо револьверних фондів, то вони вже існують у багатьох містах: Луцьку, Запоріжжі, Славуті, Каховці тощо. Це бюджетні фонди, в яких ОСББ можуть позичити кошти для своїх проектів під прийнятні відсотки — 3-5% річних, і поступово повертати їх у міський бюджет.
Пропозиції змін до міської програми підтримки ОСББ Ігор Матвійчук пообіцяв передати на розгляд міської ради. Чи будуть вони запроваджені — залежить від депутатів, запевнив він. Проте не заперечив: міський голова має вплив на рішення депутатського корпусу. Представники ради голів ОСББ планують взяти участь у засіданні комісії міськради — комунальної і бюджетної, де в першу чергу розглядатимуть проект змін до програми.
Загалом у Калуші зараз є близько трьох десятків ОСББ. На кінець 2017 року в місті нараховувалося 21 ОСББ. Не зважаючи на ліквідацію ЖЕО, в Калуші процес створення нових об’єднань співвласників йде мляво. Проте, за словами міського голови, він переконаний, що з часом усі будинки перейдуть до ОСББ, а об’єднання співвласників будуть укладати угоди з управляючими компаніями. Відповідно, кількість останніх на ринку зростатиме.
Богдана ТИМЧИШИН, журналістка
