Виставка старожитностей у Калуші діятиме до 22 серпня. Експозиція налічує близько трьохсот предметів, які передав на тимчасове зберігання закладу приватний колекціонер, який вирішив залишитися інкогніто, інформують "Вікна".
За словами наукового співробітника «Музейно-виставкового центру» Галини Федюри, виставка унікальна і не кожен навіть обласний музей може похвалитися такими експонатами:
"Предметам більше 1000 років, які різнопланові і практично не повторюються. Всі вони у чудовому стані, адже добре відреставровані. Схожу експозицію я бачила в Україні хіба що у одному із київських музеїв".
Предмети не становлять матеріальної цінності як матеріал, адже виготовлені зі звичайного сплаву міді. Їх умовно можна поділити на язичницькі (амулети і обереги) і християнські (натільні хрестики, нагрудні іконки та хрести-енколпіони).
Серед язичницьких оберегів і амулетів Галина Федюра зосередила увагу лунницях, які зображають місяць і символізують жіночий початок. За її словами, стародавні слов’яни особливо шанували це небесне світило, вважаючи його відповідальним за родючість і дітородіння. Саме з цієї причини, прикраса мала форму неповного місяця, що його наші пращури ототожнювали з місяцем, а також з дією зародження нового життя.
Цікавими були й лунниці із зображенням Божої Матері і хреста, які набули популярності у так званий період двоєвір’я, тобто, коли офіційно було прийнято християнство, але язичництво все ж займало сильні позиції.
Серед язичницьких прикрас були представлені й так звані Сокирки Перуна, які носили чоловіки. Це був найпоширенішим видом амулетів XI-XII cт, який ототожнювали із богом грози і блискавки Перуном, адже саме сокира була його основним атрибутом. Також це була невід’ємна частина озброєння під час походу.
За словами Галини Федюри, серед християнських експонатів кістяк виставки становлять хрести-енколпіони, які складаються із двох частин — спідньої й верхньої. Всередину до них вкладали предмети, які мали їх охороняти, наприклад освячений просфор, землю, клаптик тканини від святого. Зображені сюжети на хресті були практично всюди однакові, які запозичені із візантійської культури.
"Традиційний хрест складався із розіп’ятого Ісуса Христа з однієї сторони, з іншої — Діва Марія зображена із чотирма євангелістами", — каже науковий співробітник музейно-виставкового центру.
Якщо уважно придивитися до зображення Ісуса Христа, то можна помітити цікаві деталі, зауважила Галина Федюра:
"На деяких хрестах у Ісуса Христа дуже схилена голова на один бік або ж неприродньо довгі руки, або ж надто довга набедренна пов’язка".
На нагрудних іконах своєрідно зображали й Матір Божу, яка була з переважно з дитям на руках, каже науковий співробітник:
"Діву Марію зображали як Одигітрію, Оранту і Знамення. Часто руки в неї були підняті молитвовно вверх, наче крила".
Виставка старожитностей діятиме до 22 серпня. Проте ймовірно, що її продовжать на довший період для ознайомлення школярів та студентів.
