Ілюстрація. Уряд передбачив здійснення моніторингу та управління якістю повітря за принципом розподілу території України Як пояснив міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак, ідеться про імплементацію вимог Директиви № 2008/50/ЄС та Директиви № 2004/107/ЄC, які визначають вимоги до моніторингу атмосферного повітря та його якості, інформують "Вікна" з посиланням на офіційний сайт Міністерства екології.
За словами міністра, на сьогодні в Україні відсутній належний моніторинг стану атмосферного повітря, тому своїм рішенням Уряду підтримав абсолютно нові підходи для України. Водночас, вони давно і успішно зарекомендували себе в Європейському Союзі.
Зокрема, рішенням Уряду повністю переглянута стара система моніторингу, змінено підхід до формування мережі спостережень та оцінювання якості атмосферного повітря, чітко визначені функції суб’єктів моніторингу, переглянуті обов’язкові для моніторингу показники та режими, впроваджено механізм обов’язкового регулярного інформування та розробки коротко- та довгострокових планів дій.
Так, нововведення передбачають низку елементів, зокрема:
— передбачено здійснення моніторингу та управління якістю повітря за принципом розподілу території України на зони та агломерації, утворено відповідні зони та агломерації.
— у кожній із зон та агломерації визначено відповідальний орган управління якістю повітря, що здійснюватиме координацію реалізації моніторингу, а також заходів з управління якістю повітря, зокрема підготовку та виконання планів поліпшення якості повітря, короткострокових планів дій тощо;
— врегульовано порядок визначення режимів оцінювання для кожної зони та агломерації залежно від рівня забруднення території;
— передбачено створення інформаційно-аналітичної системи даних про якість повітря та своєчасного інформування населення;
— визначено показники рівнів забруднення атмосферного повітря, перевищення яких вимагає впровадження заходів для поліпшення стану повітря або мінімізації шкідливого впливу забруднення на здоров’я населення;
— включено до переліку забруднюючих речовин, моніторинг яких здійснюється обов’язково, PM 2,5, PM10 та озон, які мають значний негативний вплив на здоров’я людини, та рекомендовані для вимірювання ВООЗ;
— передбачено створення нової мережі постів спостережень, які відповідають мінімальним європейським вимогам до моніторингу;
— передбачено розроблення програми моніторингу для зон та агломерацій на кожні 5 років.
Нагадаємо, Мінприроди також розробило Концепцію реалізації державної політики у сфері промислового забруднення. У першу чергу, вона передбачає реформування видачі дозволів, які стосуються промислового забруднення, а також має сприяти поступовому зменшенню обсягів цих забруднень. Зокрема, йдеться про впровадження інтегрованого дозволу та найкращих доступних технології та методів управління і графіку їх імплементації.
Нагадаємо, що 21 вересня минулого року в Калуші завершилось голосування за проекти Бюджету участі, які будуть реалізовані наступного року коштом міського бюджету.
Загалом участь у голосуванні взяли 6 807 калушан, за проекти Бюджету участі було віддано 14 688 голосів. Кожен мешканець міста міг проголосувати за п’ять проектів, але в середньому проголосував за 2-3 проекти.
Проект калушанина Романа Псюка зі встановлення стаціонарного модуля для дистанційного моніторингу якості атмосферного повітря та водоносних горизонтів, розрахований на фінансування в обсязі майже 400 тис. гривень, набрав тільки 85 голосів і не буде реалізований.
