Якби всі 400 учасників АТО вимагали в Калуші по 2 га під особисте селянське господарство, як на нас би дивилися люди? Хл А моральне право, честь, совість?
Відео на підтримку позивачів підготували і поширили у Facebook калушани Тарас Скакун і Роман Файфер. Герої сюжету — Віталій Маліборський, Віктор Пазухін і Олег Дахно. Основна тема — міська рада, відмовляючи ветеранам у виділенні землі, порушує закон. А міськрайонна спілка учасників АТО — діє спільно з владою, претендуючи на «їхню» землю, не прозоро розподіляє путівки на оздоровлення дітей, за кошти міського бюджету керівництво спілки відпочиває у садибі «Джерело», купує телевізори тощо. І, загалом, ветерани поділені на «чорних» і «білих». Віталій Маліборський, зокрема сказав і про те, що в будинку, який збудують після об’єднання земельних ділянок, які вони збираються відсудити в міської ради, вісім квартир заберуть самі позивачі, а решту — зможуть віддати іншим ветеранам. Автори сюжету закликали калушан їхати на суд і підтримувати ветеранів.
Спілка учасників АТО відреагувала на оприлюднене відео і 15 серпня ввечері запросила до себе в офіс авторів і учасників сюжету. Прийшли Тарас Скакун, Роман Файфер і Віталій Маліборський. Члени правління спілки висловили чимало претензій до запрошених. Як зазначив голова спілки Олександр Соколовський, перш, ніж вирішувати питання ветеранів, авторам відео варто побувати в їхній шкурі. Він запропонував Тарасу Скакуну і Роману Файферу підписати розписку про отримання запрошення у військкомат. Вони одразу це зробили, відтак обоє мають 22 серпня мають з’явитися на вул. Бандери, 25а для проходження лікарської комісії.
Олександр Соколовський описав суть земельного конфлікту. І вона лежить не у площі закону, а у площині совісті і моралі. Так, за його словами, в Калуші виділяють землю учасникам АТО під індивідуальне житлове будівництво з 2015 року. Загалом виділили 335 земельних ділянок площею 6 сотих у масивах на околицях міста. Такого компромісу ветеранська організація досягла з міською владою, адже зрозуміло, що в Калуші вільної землі не багато, а якщо говорити про центральну частину міста — то її дуже мало. У тому числі земельні ділянки виділили і трьом учасникам АТО — героям скандального відео. Проте ті — відмовилися.
Паралельно Спілка взялася за вирішення житлового питання ветеранів, які цього потребують, домовившись із владою про виділення земельної ділянки на вул. Малицької. Інвестора поки що не знайшли, хоча, як повідомив голова Спілки, розмовляли з чотирма калуськими забудовниками, а також — із франківськими. У забудовників інтересу або немає, або вони хочуть отримати землю майже за безцінь — пропонують 2-3 квартири. А це не влаштовує Спілку. Тож, як варіант розглядають повернення землі на вул. Малицької місту. Спірна земельна ділянка, на вул. Євшана, яку міська влада готова передати Спілці,— в центрі міста, а тому інвестора сюди залучити простіше. Проте суд заблокував процес.
Між багатоповерхівкою, яку хоче збудувати Спілка, і тією, про яку говорять ветерани, що судяться з владою міста, — докорінна відмінність. У першому випадку квартири, які виділить забудовник, як запевнив Олександр Соколовський, прозоро, за участі усіх членів організації, а їх є загалом 700, з яких близько 400 — калушани, розподілять між ветеранами, які мають житлову проблему і перебувають на квартирній черзі. У другому випадку — це будуть квартири, передусім, для власників землі.
Віталій Маліборський заявив:
«Я маю право отримати до 10 сотих будь-де. Місце не бульварі Незалежності — вул. Євшана вільне, а тому ми мали право подати на нього заяву».
Олександр Соколовський на це відповів:
«А моральне право, честь, совість? Будувати для себе?».
Як ішлося на зборах, у Віталія Маліборського є двокімнатна квартира, у якій він проживає сам, а є ветерани, які з дітьми десятиліттями живуть у кімнаті гуртожитку.
Щодо оздоровлення дітей, то в садибі «Джерело», за словами Олександра Соколовського, відпочили 118 учасників АТО разом з сім’ями — загалом 324 особи. У тому числі — і герої відео. І всі — задоволені. При цьому про те, що члени правління громадської організації бувають там щовихідних, — наклеп. Чимало з них за три роки не скористалися можливістю відпочити у «Джерелі» жодного разу. Путівки на оздоровлення дітей виділяють за місцевими і державними програмами: учасники АТО пишуть заяви у міську раду і діти відповідно їдуть на оздоровлення. При цьому жодних претензій щодо їхнього несправедливого розподілу не було. А телевізор, який з’явився у приміщенні Спілки коштом міського бюджету, — це частина музею Майдану і Революції гідності для відвідувачів, зокрема, дітей, яким під час екскурсій показують відзняті під час тих подій відеоматеріали.
Члени Спілки учасників АТО висловлювали претензії до тенденційності і однобокості відео Тараса Скакуна і Романа Файфера. Загальна думка є однозначною: воно паплюжить ветеранську спілку, ображає учасників АТО та компрометує в очах громади міста. Зокрема, Олександр Соколовський відзначив:
«Якби всі 400 учасників АТО вимагали в Калуші по 2 га під особисте селянське господарство, як на нас би дивилися люди? Хлопці, майте совість».
А Віталій Маліборський назвав це комунізмом: мовляв, усі не можуть бути рівними, а боротися за те, що належить за Законом, — правильно.
Урешті-решт, автори відео таки вибачилися перед Спілкою. Коли матеріал був готовий до друку, в соцмережі оприлюднив вибачення перед Спілкою та власником садиби "Джерело" і Віталій Маліборський.
Більше позиції сторін — у відео "Вікон" із зустрічі в офісі Спілки ветеранів АТО Калущини:
Судова передісторія
24 травня минулого року Калуська міська рада відмовила дев’ятьом учасникам АТО у виділенні земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва в районі бульвару Незалежності та вулиці Євшана. Також учасникам АТО, які подали відповідні заяви, відмовили у виділенні земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства в земельному масиві, який розташований на виїзді з Калуша — в Підгірках, навпроти автозаправки. Тут по 2 га землі мали намір отримати 16 ветеранів. Відтак, учасники АТО подали позови в Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Наприкінці минулого року суд повністю їх задовольнив і скасував рішення міської ради. Калуська міська рада оскаржила це рішення у апеляційному суді. Його вердикт: міська рада має переглянути свої минулорічні рішення з урахуванням мотивації суду. Тобто, або таки виділити землю заявникам, або пошукати інші аргументи до відмови.
11 квітня цього року ветерани знову подали заяви міській раді про виділення їм землі.
Паралельно ще торік міська рада вирішила розробити проект детального планування території, обмеженої бульваром Незалежності, проспектом Лесі Українки, вулицею Євшана та річкою Сівка.
Мотивів взятися за проєкт було достатньо. Передусім, у зв’язку з тим, що тут запланували місце для багатоповерхового будинку, в якому квартири мали отримати учасники АТО. У даному випадку — механізм інший, адже землю планують виділити не під індивідуальне будівництво, а для Громадської спілки «Громадське об'єднання Калущини учасників бойових дій (АТО) на Сході України імені Романа Шухевича». Ще один мотив до замовлення ПДП на цю територію — зарезервувати вільну поки що землю для громадських потреб, зокрема, будівництва нової поліклініки і здобути вагомий аргумент для відмови в розподілі землі під індивідуальне будівництво.
ПДП міська рада затвердила на сесії 23 травня. На цій же сесії міська рада вкотре розглянула питання про виділення земельних ділянок в районі вулиці Євшана і бульвару Незалежності для учасників АТО за їхніми заявами і відмовила їм із аргументацією, що для даної території затверджений проект детального планування, за яким тут не передбачене будівництво індивідуальних житлових будинків. Міську владу, до речі, підтримала і Спілка учасників АТО.
Ветерани, які наполягають, щоб їм таки виділили землю біля Каменя Незалежності, заявили, що об’єднають земельні ділянки, знайдуть забудовника, який побудує багатоповерхівку і частину квартир віддасть їм. Таким чином, можна буде вирішити житлове питання, яке для багатьох ветеранів є актуальним. А, окрім того, відомо, що учасники АТО, які отримували по 6 сотих для індивідуального житлового будівництва раніше, у віддалених від центру міста масивах, не можуть використати їх за призначенням: на будівництво просто немає коштів, а земля різко впала у ціні.
Після травневих рішень міської ради ветерани АТО, як і обіцяли, пішли до суду: вісім осіб подали позовні заяви до Івано-Франківського окружного адміністративного суду. Вони вимагають не лише скасування «відмовних» рішень міськради, зобов’язання її до вчинення дій, але й компенсації моральної шкоди — по 50 тис. гривень кожному.
Як випливає з оприлюдненої ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 червня цього року, разом із позовною заявою позивачі подали заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії трьох рішень міської ради від 23 травня цього року: про затвердження проекту детального планування території обмеженої бульваром Незалежності, проспектом Лесі Українки, вулицею Євшана та річкою Сівка в м. Калуш; про відмову в наданні їм дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд та про відмову в наданні їм дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства та рішення міської ради від 28 вересня 2017 року, яким земельні ділянки в масиві «Підгірки» було віднесено до земель житлової та громадської забудови, що унеможливило їх виділення під особисте селянське господарство.
Суд задовольнив цей позов частково, а саме: у зупиненні дій рішень міської ради позивачам відмовив. Однак суд заборонив Калуській міській раді до набрання законної сили рішення у справі, розглядати на сесії та приймати будь-які рішення щодо земельних ділянок, обмежених бульваром Незалежності, проспектом Лесі Українки та річкою Сівка та щодо земельних ділянок в районі Підгірок, на які претендують вісім позивачів. Це заблокувало виділення землі під багатоповерхівку для ветеранів, на яку розраховувала Спілка учасників АТО.
14 серпня в обласному суді відбулося підготовче засідання. Наступне, на якому розглядатимуть справу по суті, — заплановане на 28 серпня.
А судді хто?
У Калуші немає чотирьох сотень однаково цінних земельних ділянок у центрі міста для того, щоб роздати їх ветеранам. А, отже, можливі два варіанти дій. Перший — кожен за себе і «по закону», тобто кращу землю, а згодом і квартиру отримає більш поінформований і спритніший. Другий — колективно і «по совісті», коли в першу чергу допоможуть потребуючим. І коли група з восьми ветеранів йде першим шляхом, а Спілка з чотирьох сотень — другим, то конфлікт неминучий. При цьому міська рада має дбати ще й про суспільний інтерес: місце позаду каменя Незалежності є унікальним і його варто було б зарезервувати для суспільних потреб — збудувати медичний центр чи розбити сквер.
Вірогідно, що закон переможе мораль, а, значить, у ветеранів (за винятком вісімки, яка відсудить землю. — Авт.) залишиться образа та відчуття несправедливості, що загрожує новими конфліктами. А щодо міської влади, то значна частка відповідальності за ситуацію, що склалася, лежиться саме на ній. Бо ще в 2007 році в Калуші могли виготовити Генеральний план міста і на це були кошти в бюджеті, але забракло волі. Якби був Генплан, то зараз виділення землі під індивідуальне будівництво в центрі міста взагалі не стояло б на порядку денному.
Богдана ТИМЧИШИН, журналістка
