Ілюстрація. Уже з 2021 року ЗНО з математики буде обов’язковим для всіх випускників По Україні в цілому поріг ЗНО-2019 з математики не подолали понад майже 18% учасників, а результат достатнього і високого рівня показали близько 22%. У Калуші студенти закладів вищої освіти провалили ЗНО з математики. Уже з 2021 року ЗНО з математики буде обов’язковим для всіх випускників. Як переламати ситуацію? «Вікна» зібрали коментарі фахівців.
У коментарі доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри міжнародної інформації НУ «Львівська політехніка» Василь Гулай зазначив:
— Питання запровадження обов’язкового ЗНО з математики як форми ДПА одинадцятикласників в 2021 році варто розглядати в кількох контекстах.
По-перше, якщо говоримо про ширший контекст необхідності вирішення проблем вищої освіти через відповідний відбір після завершення середньої школи, то, на мою думку, вони зумовлені як об’єктивними соціально-економічними реаліями, ринковим попитом на ті чи інші спеціальності та ще існуючими пострадянськими суспільними стереотипами щодо чи не стовідсоткового здобуття вищої освіти як способу успішної професійної самореалізації, так і непослідовними, а в багатьох аспектах — навіть деструктивними, руйнівними спробами адміністративного регулювання вищої освіти України (наприклад, впровадженням нового Переліку спеціальностей 2015 року, так званого «переліку Совсун».
По-друге, щодо власне планів міністра освіти та науки Лілії Гриневич з 2021 року суттєво змінити систему складання зовнішнього незалежного оцінювання для випускників шкіл. Коли стане більше обов’язкових предметів, а тестування з української мови та математики матимуть два рівні складності, то вважаю, що їхня реалізація сприятиме адекватнішому сприйняттю майбутніми студентами мети та результатів здобуття вищої освіти. Не думаю, що за пропонованого диференційованого підходу в значної кількості випускників 11-х класів виникнуть проблеми з математикою, але це вже однозначно сприятиме кращій підготовці до вивчення в закладах вищої освіти відповідних предметів, умовно кажучи, математичного спрямування.
З власного досвіду гуманітарія, котрий вже понад 15 років готує інформаційних аналітиків-міжнародників, можу казати про певні застереження, страх, стереотипи щодо математики, а нерідко — й прояви нечесної конкуренції, які дуже швидко долаються, коли студентам пояснюєш місце та роль тих чи інших предметів у формуванні відповідних компетентностей для потреб ринку праці.
Заступник директора Києво-Печерського ліцею №171 «Лідер» Марія Макодзеба зауважує, що в більшості родин від слова «математика» кривляться. За її словами, для того, щоб підвищити рівень балів на ЗНО з математики, спершу потрібно почати говорити в усіх ЗМІ і соціальних мережах, що математика скрізь, і вона — необхідна:
— В Україні до математики дуже різне відношення. Є родини, в яких математикою займаються 7 днів на тиждень. Проте це тільки у великих містах, де батьки мають вищу освіту. А більшість родин взагалі при слові «математика» кривиться. І це не тому, що вона їм не дана. У житті ми постійно використовуємо математику: в магазині, в банку, в транспорті, використовуючи телефон чи беручи кредити на різні речі. Математика оточує нас. Але саме батьки формують відношення дітей до математики словами «Це так важко», «Я цього не знаю», і навіть реклама — «Теорема Піфагора вам точно не знадобиться». Усе це формує негативне відношення учнів до технічних наук. Дорослі дозволяють користуватися калькуляторами, замість мізок. Систематичне невиконання домашніх завдань призводить до низьких знань предмету, в якому все взаємопов'язано. Для того, щоб підвищити рівень балів на ЗНО з математики, спершу потрібно почати говорити в усіх ЗМІ і соціальних мережах, що математика скрізь, і вона — необхідна.
Формули курсу математики можна виписати на 2 листки А4, а основи арифметики вивчаються до 5-го класу. Знаючи матеріал 1-9-х класів, можна спокійно подолати поріг ЗНО з математики.
Наталія Святкевич, вчителька математики Калуської гімназії:
— Чи варто здавати ЗНО з математики і чому цей предмет має бути обов'язковим? Я часто чую такі запитання і однозначно можу відповісти, що математика — це наука, яка потрібна кожній людині, бо це не тільки розрахунки і формули, це, перш за все, логіка і впорядкованість! Це набір правил і функцій, які роблять мислення послідовним і логічним. Варто зауважити, що математика неодмінно стане в нагоді, навіть якщо ви збираєтеся досягти успіху на ґрунті якоїсь гуманітарної дисципліни, оскільки логіка, навички системного мислення і вміння формулювати складні теорії дуже потрібні і там.
Для поліпшення результату та заохочення вивчення математики, перш за все, потрібно наголошувати на практичному застосуванні знань з математики у повсякденному житті та підбирати до кожної теми такі задачі, які б показували зв'язок математики з іншими дисциплінами. Також потрібно залучати учнів до різноманітних проектів, які дозволяють побачити практичне застосування знань з математики, розвитку логічного мислення, аналізу та узагальнення отриманих результатів. Саме така комплексна робота допоможе учням зрозуміти важливість вивчення математики та її застосування в різних сферах.
Роман Рожик, вчитель математики Калуської гімназії, зауважує, що математика — один із предметів, який розум до ладу приводить:
— Навіть медичні виші хочуть сертифікати з математики не нижче 150 балів. Варто зауважити, що абітурієнти між історією і математикою вибирають математику. Крім того, рівень завдань ЗНО з року в в рік падає, як і рівень знань. До того ж, не всі мусять мати вищу освіту.
Колега вчителя Віра Білецька тим часом вважає, що ЗНО для всіх випускників недоцільне:
— У мене на питання «Чому падає рівень оцінок (не завдань, бо вони тепер простіші, ніж були спочатку) ЗНО» і «Як привити любов до математики» відповідь одна: потрібно спростити програму або на виконання (якісне) діючої програми дати більше годин. Проте найкращий варіант, на мою думку, — ділити класи на групи, як на мову. Доцільності ЗНО для всіх учнів 11-х класів не підтримую, тому що не всім знання математики на такому рівні є необхідне. Але для випускників 9-х класів ЗНО з математики є обов'язковим.
Володимир Бахрушин, головний експерт групи "Освіта і наука" Реанімаційного пакету реформ, професор Запорізького національного технічного університету:
— Дані УЦОЯО свідчать, що проблеми не лише з математикою і не лише у коледжах. Приміром, ЗНО з математики (з тих, хто складав) не склали понад 60% учнів вищого професійного училища №7 міста Калуш та майже 43% випускників Калуської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1. У коледжах результати трохи кращі (32-33%). З української мови і літератури, історії України, англійської мови тих, хто не склав, — менше. Але переважна частка з тих, хто склав, має мінімальні позитивні оцінки. Можна припустити, що в Калуші, як і в цілому по Україні, якість середньої освіти в коледжах і ПТУ треба підвищувати. Цьому буде сприяти підвищення державних вимог. Зокрема, стара норма про відрахування студентів коледжів, які не склали ДПА, з цього року починає працювати на якість освіти, а не на пошук шляхів того, як домовитися з викладачем чи керівником. Це може істотно вплинути на мотивацію студентів і викладачів до якісного навчання. Очевидно, що наступним кроком має стати підвищення кваліфікації викладачів, а якщо це не допоможе, то їхня заміна. На державному рівні — це створення стимулів для залучення кращих викладачів. Насамперед, через підвищення соціального статусу і зарплат, а також поліпшення умов праці педагогічних працівників.
Павло Сацький, доцент ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», визнає, що рівень знань студентів, особливо із математики, в середньому, дійсно, щорічно падає. Часто математика є предметом, якого студенти найбільше бояться:
— І причина тут, перш за все, в колосальному дисбалансі між знаннями, які вони отримали у школі й вимогами викладачів вишу, які традиційно лишаються високими. Проте, понижувати вимоги до студентів не слід. Явно необхідні системні заходи заради повернення точним наукам затребуваності й поваги, яка склалась іще до часів здобуття Україною незалежності. Це має забезпечити високу якість фахівців, яких готують українські виші, причому мова йде не лише природничі чи технічні спеціальності, а й про економістів і деякі гуманітарні дисципліни. Крок із запровадженням обов'язкового ЗНО із математики може дати ефект за умови наявності альтернативних варіантів випробування. Так, для майбутнього фахівця, програміста чи математика за спеціальністю потрібно мати задатки для опанування зовсім інших компетентностей, ніж для фахівця із технічних дисциплін, не кажучи вже про економіста. Тому на цей випадок варто було би подумати над тим, щоб запропонувати різні варіанти завдань ЗНО, розробивши їх із залученням фахівців профільних вишів (принаймні, щоб ті запропонували загальну концепцію завдань).
Нині ж виші відчувають явну нестачу студентів, і саме математична база може складати основу для їхньої співпраці зі школами й пошуку для себе якісних абітурієнтів. Тому в даному разі закладається можливість зробити крок до безперервності освітнього циклу від школи і до вищої освіти.
