Відкриття зробила й описала в журналі Nature міжнародна дослідницька команда. Череп, названий MRD-VP-1/1, знайшли в лютому 2016 року в регіоні Афар. До 2019-го палеоантропологи встановлювали видову належність знахідки, а геологи — вік і специфіку життєвого середовища, пише WAS.
Верхню щелепу знайшов місцевий ефіопський робітник Алі Берейно. Після цього всю навколишню територію обшукали й нарешті знайшли інші частини MRD.
«Я не міг повірити очам, коли помітив решту черепа. Еврика! Це був момент осяяння і здійснення мрій», — розповідає палеоантрополог Клівлендського природничого музею Йоганнес Хайле-Селассіє.
Фото черепа MRD-VP-1/1. Джерело: Dale Omori / Cleveland Museum of Natural History
Дослідники визначили, що вік черепа — близько 3,8 мільйона років, а належав він дорослому самцю виду Australopithecus anamensis — найдавнішому з австралопітеків. Тепер вчені змогли встановити ніколи раніше не бачені особливості будови обличчя.
«MRD має поєднання раніших і пізніших рис обличчя й черепа, які я не очікував побачити в одного індивіда», — розповідає Хайле-Селассіє.
Досі в науці існував великий розрив між найдавнішими встановленими предками людини, що жили близько 6 мільйонів років тому, та пізнішими видами типу Australopithecus afarensis, який ходив землею 4–2 мільйони років тому. До останнього виду належала легендарна Люсі. Нова знахідка дозволяє заповнити пробіли, показуючи особливості розвитку проміжних видів.
Реконструкція обличчя Australopithecus anamensis. Джерело: John Gurche / Matt Crow / Cleveland Museum of Natural History
Ще одне важливе відкриття, зроблене завдяки цій знахідці, — це висновок, що архаїчний австралопітек анамський співіснував як мінімум протягом 100 тисяч років з «просунутішим» австралопітеком афарським. Черепу MRD 3,8 мільйона років, а найдавнішому відомому фрагменту афарського австралопітека 3,9 мільйона років.
«Ми звикли думати, що A. anamensis з часом поступово перетворився на A. afarensis. Звісно, ми й нині вважаємо, що ці два види мали відносини типу «предок-нащадок», але нове відкриття дозволяє припустити, що ці види протягом певного часу вже існували паралельно. Це змінює наше розуміння еволюційного процесу», — пояснює дослідниця з Інституту Макса Планка Стефані Мелілло.
Геологи та палеоботаніки встановили, що MRD жив серед лісу біля річки, яка впадала у велике озеро, хоча довкола були посушливі відкриті простори з чагарниками. Ця знахідка підтвердила попередні припущення, що дієта примітивних австралопітеків ще складалася переважно з грубої рослинної їжі.