Калушанам експерт порадив об’єднуватися і створювати середовище взаємопідтримки, а згодом — підтягнуться фін Участь у цій дискусійній панелі взяли керівник Західноукраїнського офісу Європейської Бізнес Асоціації Мар’яна Луцишин, віце-президент Івано-Франківської торгово-промислової палати Ігор Бартків, експерт у галузі економіки, екс-міністр економічного розвитку і торгівлі України, заступник голови Глобальної ради з питань України на Всесвітньому економічному форумі Павло Шеремета. Модератор — представник урядового офісу з питань залучення і підтримки інвестицій Андрій Павлів, інформують «Вікна».
Як зазначив Андрій Павлів, аналітики проаналізували світову економіку і зробили висновки, куди рухається світ. Так, десять років тому в ТОП-10 найбільших компаній світу домінували ресурсоємні компанії, зокрема енергетичні. Зараз серед лідерів — компанії технологічні. Тобто світ рухається за технологіями, а не за ресурсами, констатував Андрій Павлів.
Фото: UkraineInvest - Ukraine Investment Promotion Office
Європейська Бізнес Асоціація, як розповіла Мар’яна Луцишин, утворилася в 1999 році з ініціативи європейського бізнесу, яких хотів зайти на український ринок. Асоціація об’єднує 1000 компаній, 70% з яких — іноземні. Основна мета Асоціації — захист інтересів чесного бізнесу в Україні:
«Якщо ми бачимо системну проблему, ми збираємо бізнес і шукаємо рішення цій проблемі. Працюємо з міністерствами,Кабміном, Президентом України. Ми пробуємо на них вплинути. Це непросто, але виходить і дає можливість створювати бізнес-середовище».
Функції торгово-промислової палати є схожими, у свою чергу розповів Ігор Бартків. Проте тут основою є малий і середній бізнес. Івано-Франківська торгово-промислова палата об’єднує 300 членів. Такі ж палати є в інших регіонах, тож, це найбільша бізнес-асоціація в Україні. Ігор Бартків зазначив:
«У нашій країні бізнесу без проблем на існує. Проблем багато, є суто бізнесові, розвитку, пов’язані з державними органами. Ми генеруємо ідеї, як вирішувати проблеми. Ми є рупором бізнесу».
Також гість інвестиційного форуму дав свої рекомендації організаторам форуму щодо залучення інвестицій: створити платформу, віртуальну чи реальну, для спілкування з потенційним інвестором. Коли приходить інвестор з проблемою на одній платформі він може поставити питання усім причетним особам і оперативно отримати всі відповіді та вирішити свої проблеми.
Павло Шеремета наголосив на трьох ключових факторах, які негативно впливають на інвестиційні перспективи України. Вони, за словами Павла Шеремета, є очевидними: корупція, поганий захист прав власності і війна. На війну ми не можемо вплинути. Проте, як розповів експерт, Сингапур, будучи в подібній ситуації між Малайзією й Індонезією, не мав виходу, окрім як очиститися від корупції і запровадити британську систему захисту прав власності. І це спрацювало: Сингапур перейшов від аграрної до інноваційної економіки. Казахстан теж бере елементи британського правосуддя, щоб залучати інвесторів.
Окрім того, Павло Шеремета назвав ще три ключові фактори, які необхідні для економічного зростання. Перший — це заощадження, пояснив експерт:
«Китай інвестує 45% ВВП, Сингапур — 50-52%, Польща — 25-28%, Україна — всього 18%. Це, в першу чергу, внутрішні інвестиції. Китай 48% ВВП заощаджує, Сингапур — 50%, а Україна заощаджує всього 18%. Чудес не буває. Спочатку треба заощаджувати. У нас споживацьке суспільство. Ми доганяємо, підтримуємо німецький, японський автопром. Ці гроші не працюють на українську економіки».
За словами експерта, другий фактор — рівень підприємництва. Великі підприємства важливі, але без рівня підприємництва середовища не буде: в Калуші має бути тисячі підприємців. Третій критично важливий фактор — освіта. Китайці в першу чергу заощаджують для освіти, розповів Павло Шеремета: вони віддадуть останню копійку, щоб дитина пішла в найкращий університет. Експерт зауважив:
«Це потрібно і для Калуша, і для України. Це уроки, які б я брав із успішних країн».
Калушанам експерт порадив об’єднуватися і створювати середовище взаємопідтримки, а згодом — підтягнуться фінансові заощадження:
«Гроші йдуть не за проєктами, а за людьми, які можуть придумати проєкти».