Ілюстрація. Якщо в 1990 році в Україні в середньому вносили 44 кілограми азоту на гектар, то минулого року показник скла З одного гектару в Івано-Франківській області збирають майже 45 центнерів пшениці, а в європейських країнах – суттєво більше. Наприклад, в Угорщині – 52,5, у Франції – 67, у Німеччині – 76 центнерів з гектару, розповідає «Ранок з Інтером з 7.00 до 10.30».
Фахівці називають три основні причини більш низької врожайності. Перша – це застаріла техніка. До 10% врожаю зернових втрачаються на шляху від поля до елеватора. Банально, зерно висипається з причепів – їх парк зношено на 80%. Друга причина – відсутність сівозміни. Фермери насаджують соняшник та ріпак, які потребують багато поживних речовин. Якщо не змінювати культури, земля виснажується. Третя причина – низький рівень внесення добрив. Якщо в 1990 році в Україні в середньому вносили 44 кілограми азоту на гектар, то минулого року показник склав 37. Для порівняння: в Польщі на 1 гектар вносять 82 кг азоту, в Угорщині – 91, а в Німеччині – 102. Тобто, щонайменше у 2,5 рази більше.
Рекордний врожай – 70 млн тон минулого року – став можливим завдяки тому, що протягом останніх трьох років обсяг внесення азотних добрив зріс на третину – з 3 до 4 млн. тон, – пояснює Сергій Поважнюк, заступник директора дослідницької компанії «Укрпромзовнішекспертиза». Цього року у фермерів є можливість збільшити внесення добрив через падіння цін — українські хімічні заводи запустились на повну потужність і почали витісняти російських імпортерів, які впродовж останніх років суттєво завищували ціни.
За умови модернізації парку сільгосптехніки, дотримання умов сівозміни та збільшення обсягів внесення добрив до європейського рівня, Україна могла б щороку збирати вдвічі більше зернових – понад 150 мільйонів тон. Для цього потрібно зробити небагато. Забезпечити стабільну роботу українських хімічних підприємств та сприяти сівозміні на полях, зазначив Сергій Лісковський, віце-президент Союзу хіміків України.