Олег Литвак народився 28 серпня 1949 в селі Олещин Тлумацького району, інформують "Вікна".
Пройшов професійний шлях від помічника прокурора міста Калуш до директора Національного бюро розслідувань України і виконувача обов'язків Генерального прокурора. З його ім'ям, як керівника управління із розслідування особливо важливих справ прокуратури колишнього СРСР, пов'язані арешти членів «ГКЧП», допиту першого і єдиного президента СРСР Михайла Горбачова, розслідування у гучній на той час так званій «узбекській справі». Неперевершеним професійним досвідом Олег Михайлович щедро ділився у своїй подальшій діяльності, зокрема, як народний депутат у Комітеті Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони, на науковій і викладацькій роботі.
Народний депутат України 3-го скликання, обирався за виборчим округом № 87, Івано-Франківська область.
Позаштатний радник Президента України (06.1999-01.2000); член Координаційної ради з питань судово-правової реформи при Президентові України (10.1997-07.2000).
Професор права Міжнародного інституту лінгвістики і права.
Член правління Української кримінологічної асоціації (з 1999), заступник голови Спілки юристів України.
Був членом СДПУ(О), Української партії «Єдність».
Почесний працівник прокуратури (1996). Заслужений юрист України (10.1996).
Класний чин — державний радник юстиції України (10.1997).
«Людина року — 1998» в номінації «Юрист року».
Орден «За заслуги» III (04.1998), II (08.1999), I ступенів (06.2008). Заслужений діяч науки і техніки України (08.2009).
Державний службовець 1-го рангу.
Автор книг: «Злочинність, її причини та профілактика» (1997), «Державний вплив на злочинність. Кримінально-правове дослідження» (2000), «Функції прокуратури України. Навчально-методичний посібник» (1998, співав.), «Прокуратура України» (1998), численних статей.