Скільки святкують весілля? День-два? А справжнє гуцульське весілля триває чотири дні і завершується на п’ятий! Давні весільні традиції продемонстрували у селі Мишин Нижньовербізької громади. Етнокультурний фестиваль проводився в рамках реалізації гранту проєкту "Малі міста — великі враження" Міністерства культури України.
Присутні побачили традиції весільної ходи, запрошення гостей, етнічні костюми та характерний для цієї місцевості пір’яний вінок молодої, а також справжню гуцульську забаву.
Родзинкою весілля, яке грають у селах Великий Ключів та Мишин, є пишний обряд і автентичний вінок молодої, який роблять з гусячого пір’я. Цей вінок плетуть близько півроку. Нині зробити його можуть лише дві наші майстрині, а тому вінок намагаються берегти і передавати наступним поколінням.
Голова Нижньовербізької сільської ради об'єднаної територіальної громади Ярослав М’якущак розповідає:
«Ми зараз потихеньку можемо втратити свої традиції, які існували сторіччями в наших селах. Зараз переважно гуляють сучасні весілля. Це данина моді. А у нас все ще є молоді пари, які паралельно влаштовують весілля і за старовинним обрядом, і якусь частину — за сучасними канонами».
Це у майбутньому, на його думку, стане і однією з туристичних принад громади. Адже тут є і старовинна церква, яка є частиною культурної спадщини ЮНЕСКО.
Майстриня з села Великий Ключів Марія Кундик, яка береже традиції і власне одягала наречених для фестивального дійства, розповідає, що сьогодні переважають сучасні весілля, а традиційне весілля з усіма місцевими атрибутами гуляють хіба раз на рік. Особливістю убору молодої, або ж як тут кажуть княгині, є шикарний головний убір. Це вінок з гусячого пір’я та різноманітних прикрас. Ще однією цікавинкою і місцевою традицією є калач, який прив’язаний до пояса і нареченої, і нареченого.
«Калач — це символ життя. Він також символізує багатство. Молодятам його додають до весільного вбрання, насамперед, для того, щоб у них в хаті завжди був хліб», — розповідає майстриня.