У Калуші Оксана Кузів зібрала повний зал шанувальників | Фото: Ірина Кміть, "Вікна" Презентуючи роман «Собача любов», авторка зізналася, що шкодує, що назвала свій твір саме так:
"Одного разу мене на телебаченні запитали: «Собача любов» — це про песика? Я сказала: «Ні». «Собача — це про вірність?» — «Ні». Я подумала, як вони могли подумати, що про вірність? Але собаки вірні. І от те наше слово «псяча» якраз би найбільше пасувало до мого твору".
Назва роману прийшла Оксані Кузів уві сні від покійного дідуся. Авторка прислухалася до ідеї, однак усе-таки діалектне слово замінила на літературне, щоб воно було зрозумілим для кожного жителя України. Однак згодом пошкодувала:
"На другий день Великодніх свят я відчула, що хочу писати. Але я не мала назви жодної, мені нічого не приходило в голову. Мені «крутилися» в голові ті історії, я знала, що мала писати про невдалу любов, але не було назви. Над ранком мені сниться мій покійний дідусь, який каже: доню, а чому ти не спиш? Я йому: "Дідусю, хочу от писати, а назви нема". Він мені каже: "Про що має бути книга?". Я йому кажу, що про дуже нефайну любов. Він мене запитує: "Псєчу?". Я така: "Угу". Я прокинулася і знала, що назву "собача". Бо знала, що книги розходяться по всій Україні, по мережі книгарень, щоб люди зі всіх куточків України могли чітко зрозуміти. Але коли мене запитали на телебаченні, я зрозуміла, що коли б назвала любов псячою, то мене ніхто б не запитав, про що книга. Я зрозуміла, що діалект має глибоке семантичне значення".
«Єнчий світ» — це реальні життєві історії людей, які авторка пропустила крізь призму душі. Уперше книга була презентована 20 вересня на Форумі видавців у Львові. Видання складається з двох повістей, 16 новел, однієї моновистави і дитячої п’єси. Над її створенням працювала вся творча сім’я Кузівих: на обкладинці — картина чоловіка Богдана, ілюстрації і форзаци — картини сина Ореста. Оксана Кузів каже:
"Єнчий світ" — це внутрішній світ кожної людини, який далеко інколи не є таким, який ми бачимо зверху".
Письменниця розповіла коротко реальні історії різних людей, які спонукали написати її «Єнчий світ». Кожен із них, зокрема і вона, пережили власну непросту життєву історію.
Оксана Кузів зізналася, що в душі вона — «вічний революціонер» і правдолюб:
"Бути «вічним революціонером» і правдолюбом не завжди просто. Але я пишу «живі» історії, що мене заболіли".
Часто письменницю чує запитання, яку нішу вона хотіла б посісти в українській літературі. Оксана Кузів відповідає, що не будує планів на майбутнє. А на це питання може відповісти час і читач.
На формування світогляду Оксани Кузів великий вплив має Біблія і книга Раймонда Моуді «Життя після смерті»:
"Був такий період часу, коли я хворіла і боялася, коли доведеться прийти і стати перед Богом. Я шукала собі літературу, яка мене б спонукала не боятися і знайшла таку малесеньку брошурку. Та брошурка «дала мені по черепку». Ця книжка спонукнула мене до розвитку і, напевно, вона в мені живе, щоб постійно себе вдосконалювати. На кожній презентації я віддаюся максимально, наскільки можу. Напевно, це і є моя любов до вас, яких я вас знаю і не знаю. Але я хочу, щоб то слово хоч одному в душі десь бренькнуло, тоді я буду щаслива".
Пряма мова Оксани Кузів з презентації в Калуші — у відео "Вікон":
