Впевнено йдемо до співпраці з НСЗУ: Тетяна Боднар-Барицька розповіла про роботу Івано-Франківської дитячої лікарні

Тетяна Боднар-Барицька — головна медична сестра КНП “Міська клінічна дитяча лікарня” міста Івано-Франківськ. Зараз під її керівництвом працює 65 медичних сестер.
Переглядів: 1962
Тетяна Боднар-Барицька пройшла всі етапи кар'єри — від дільничної медсестри до головної медичної сестри закла

До обов’язків Тетяни Боднар-Барицької входить організація праці середнього медичного персоналу дитячої лікарні, інформують "Вікна" з посиланням на Національну службу здоров'я України.

“Медична сестра вторинної ланки має володіти клінічним мисленням, орієнтуватися в характері патологічних змін в організмі, правильно вибрати тактику надання допомоги, досконало володіти технікою сестринської маніпуляції, вміти скласти план сестринського догляду. Від кваліфікованого середнього персоналу дуже залежить якість та умови догляду за пацієнтами, ефективність лікування та реабілітації”, — описує роль медсестри Тетяна. 

 Вона перевіряє виконання функціональних обов’язків медсестрами та молодшим медперсоналом, контролює роботу старших медсестер відділень, дотримання трудової дисципліни та етики.

"Ми впевнено йдемо до співпраці з НСЗУ, тому працюємо над пацієнтоцентричністю закладу. Проводимо в лікарні тренінги із залученням медперсоналу, хворих діток та психолога, аби адаптувати малюків, довести їм, що лікар — це друг. Наша лікарня — світла, кольорова, схожа на дитячий садочок. Фокусуємось на потребах наших маленьких пацієнтів, аби їх батьки продовжили обирати наш заклад і в майбутньому", — зазначає Тетяна Боднар-Барицька.

Вторинна ланка чекає на трансформацію. Зарплата медсестер є мінімальною та не відповідає рівню професійного навантаження. Аби мотивувати колектив, Тетяна постійно працює над атмосферою в колективі, проводить навчання колег, бере із собою на виїзні тренінги. Вона оптимістично налаштована щодо майбутніх змін, тому намагається передавати своє бачення підлеглим.

Медсестра вторинної ланки сьогодні має застосовувати нові методи діагностики, працювати з комп’ютером в електронній системі охорони здоров’я, володіти сучасним медичним оснащенням. Тетяна вважає, що на вторинній ланці має відбутись диференціація навантаження на сестринський персонал, а отже і оплати їх роботи.

Тетяна постійно обмінюється досвідом з фахівцями інших областей та держав, вивчає нові моделі сестринського догляду. Її девіз у повсякденній праці: «Все робіть з любов’ю та натхненням — тоді буде результат”.