Днями відбулася анонсована поїздка до людей із стаціонарного відділення з села Данильче, яке переїхало у Рогатин, розповіла в соцмережі Галина Федюра:
"Спочатку про позитив: людей на запит про допомогу відгукнулося дуже багато і не лише калушан, але і з навколишніх населених пунктів. Вони несли і несли, в певний момент у мене з'явився страх, як я зможу це довезти :-) хочеться подякувати всім за те, що долучилися, не зможу подякувати кожному, бо це дуже багато людей. Але окремо, хотіда б подякувати ще і своїм співробітникам, які мимоволі долучилися, вони зрозуміють про що я, ну і звісно подружжю Надії і Роману, які допомогли з транспортом і не лише. Все таки калушани — це велика сила".
Завдяки калушанам до стареньких поїхало багато гарного і теплого одягу, консервація, мило, креми, шкарпетки, рушники, нова постільна білизна, станки для бриття, солодощі, чай, кава, вологі серветки. Усе це волонтери роздали людям безпосередньо в руки. Також купили електрочайник, настільну гру для спільної столової, щоб людям хоч якось урізноманітнити дозвілля. Також Галина Федюра привезла для затишку вазон.
От на цьому позитив і закінчується, зазначила організаторка поїздки:
"Далі незрозуміла реальність: вперше у цьому будинку я побувала з візитом НПМ, десь рік тому, коли вони ще були на старому місці, власне, через наш написаний тоді звіт їх і перевели у Рогатин, а там почали ремонт, який немає кінця, бо немає коштів..... тому я маю з чим порівняти. На момент нашої поїздки у відділенні перебувало лише 4 лежачих людей і незважаючи на те, що є можливість їх доглянути, цим не займаються.... запах такий, що у жовтні місяці і при холодній погоді — по палатах літають мухи, які сідають на їжу і людей.... при нашому приїзді почали мити підлоги і виявилося, що у них день стрижки, тому пацієнтів при нас і стригли (тут би посміятися, але якось і не смішно). Шкода, що вчора у них не був день підстригання нігтів, бо так ті, хто не можуть це зробити самостійно і залишилися із "нігтями".
За словами Галини Федюри, люди тут недоглянуті, хто може це зробити самостійно, той і виглядає, а ті, хто безпорадні — виживають як можуть:
"Я відвідала цей будинок, як проста громадянка, тому не могла робити якоїсь фотофіксації, але це все було помітно і людям, які поїхали зі мною і були в такому місці вперше.... дивує те, що є фізична можливість належно доглянути, людей, але немає бажання у персоналу.... треба буде ще раз поїхати до них, але цього разу вже з офіційним візитом і як то їм дуже не сподобалося — без попередження".