Пан Ярослав володіє пасікою уже кілька років. Після 20-ти років за кордоном Ярослав Муха вирішив зайнятися селекцією карпатських бджіл — виду, який почав занепадати, інформують "Вікна" з посиланням на "РАІ".
І хоч селекція поки що йде у збиток, чоловік впевнений, що робить важливу справу. Бджіл він використовує і для лікування. Пасічник змайстрував унікальну лікувальну хатинку і навіть запатентував свою ідею.
Детальніше — у сюжеті ТРК "РАІ".
Довідка.
Карпатська бджола (карпатка) є підвидом бджоли медоносної. Природний ареал поширення: підніжжя і гірські райони Карпат, але порода поширилася в інші області України штучним розселенням. Характеризується високою зимостійкістю і зменшеним споживанням корму взимку. Перевагою породи вважається те, що комахи не вилітають за медом і пилком при поганих погодних умовах. Бджоли незлобиві і миролюбні: майже весь сезон сім'ї можна оглядати без лицьової сітки і димаря. Також вони пристосовані до пошуків нових скупчень медоносів, мало рояться.
Навесні сім'ї швидко нарощують силу, інтенсивно використовують ранньовесняний медозбір, і зберігають її протягом усього літа. Цю особливість карпатських бджіл використовують для виробництва ранніх пакетів бджіл. Бджоли відрізняються високою продуктивністю на головному взятку і «сухою» печаткою меду, переважно білою, іноді змішаною. Сім'я карпаток за один сезон може принести від 50 до 80 кілограмів меду.
Порода пристосована для транспортування на великі відстані і слабо уражається нозематозом. Карпатські бджоли характеризуються підвищеною восковою продуктивністю і підходять для запилення тепличних рослин, так як швидко пристосовуються до різноманітного клімату.