В Університеті третього віку поважні калушанки дізналися про історію харчування

В Університеті третього віку після урочистого відкриття, яке відбулося в церкві святого Андрея Первозванного, провели перше заняття. Лекцію прочитала завідувачка відділення денного перебування територіального центру соціального обслуговування міста Калуш Світлана Горлатова.
Переглядів: 505
Напередодні Дня людей похилого віку для слухачок Університету третього віку кафе та ресторани Калуша влаштували благодій

Якщо в попередні навчальні роки частими лекторами Університету були лікарі, то цього року вирішили більшу увагу присвятити не лікуванню, а профілактиці захворювань. Одним із найважливіших чинників здоров’я є правильне харчування, тому заплановано впродовж року розглянути, зокрема, наступні теми: «Генетично мотифіковані продукти», Молекулярна їжа», «Кухня майбутнього», «Веганство та вегетаріанство», «Лікувальне харчування», «Шкідливі продукти з супермаркета».

На першому занятті цього циклу Світлана Горлатова розповіла про історію харчування. «Земля сама родила», — казали поети, адже люди користувалися виключно дарами природи. Проте люди нелегко досягали тих знань та умінь, які залишали своїм нащадкам. Поки на столах стародавніх людей з’явилися вишукані страви, минули століття. Із переходом від кочового до осілого способу життя людей розвивалося землеробство і тваринництво. М’ясо диких тварин поступово замінили м’ясом домашньої худоби. Активно розвивалася одноосібна торгівля, адже з’явилися надлишки продуктів.

На етапі виникнення перших держав, формування різних етнічних культур та вірувань інтенсивно розвивалися нові способи обробки продуктів, а страви з них ставали різноманітнішими. Приблизно 6 тисяч років тому з’явився сир, а через 3 тисяч років люди навчилися варити суп. У 2737 році до нашої ери виявлено факти вживання чаю, а на початку 1500 року до н. е. з’явився улюблений смаколик багатьох людей — шоколад.

1170 рік побачила світ перша письмова згадка про сир «Чедер», а в XV столітті записали рецепт прославленого сиру «Рокфор», а трохи пізніше — «Камамберу». У 1495 році почали виготовляти мармелад, а в XVII столітті винайшли технологію виробництва попкорну, проте масово споживати його почали тільки минулого століття. У XVIII столітті у Франції вигадали суфле і торти. У цей же період у Північній Америці розпочався продаж морозива.

Наш «хліб насущний» теж пройшов через непрості етапи розвитку. Він довго був недоступним продуктом харчування для бідних верств населення: невільників, рабів, селян-плебеїв і навіть війська. У VI-М столітті до н. е. у Греції їх годували чимось на зразок підливи, мачанки — по-грецьки «мадзи», яку просто заварювали із борошна або з мішанини різних круп і бобових.

Коли навчилися будувати печі, іноді — досить об’ємні, хліб випікали з різного борошна на заквасці. Спочатку — круглий, пізніше — різної форми, навіть у вигляді ліри і плетених струдлів.

У Давній Греції, Римі і на Близькому Сході дуже любили цибулю і часник. Так, граматик і поет Марцелій пише, що «…направду від давніх римлян було чути далеко цибулею, одначе вони були повні енергії». Вирощували багато овочів і фруктів: капусту, салат, руту, мальву, які теж вживали в їжу, щавель, ріпу, редис, моркву, дині, огірки, горох, чечевицю і яблука, груші, гранати, фіги, райські яблучка, горіхи, оливки і виноград.

Приправи стали доступними із розвитком судноплавства і торгівлі. А от оцту вживали багато, особливо — для приготування риби. Її не лише виловлювали з моря, рік чи озер, а й розводили в домашніх басейнах. Також у ті часи вже вирощували равликів і устриць навіть для продажу.

Також розвивалося птахівництво. Крім домашніх, вигодовували куропаток, дроздів, голубів, павичів і фламінго. За часів Октавіана Августа почали готувати страви з лелек, а в 55-му році до н. е., за Тиберія, прийшла черга на птахів співочих, навіть — на соловейка.

Залежно від епохи і рівня життя на їхніх столах з’являлося вино різних сортів і вартості. Вино було в щоденному вжитку і його, пише Катон, давали навіть рабам і челяді «…для сили робочої у різні пори року».

Тим часом, цікаві спогади після відвідин Київщини, Поділля, Подніпров’я у XVI столітті залишив литовський письменник Міхалон Літуанос. Він був вражений кількістю птахів та звірини:

«…У старих дубах і буках, в яких од старості утворилися численні дупла, гніздиться так багато роїв бджіл, що дають смачний ароматний мед! Споживають цей мед і виловлюють рої у підготовлені заздалегідь вулики. Великих пасік дуже багато».

«Диких звірів — зубрів, оленів, диких коней, сарн та інших — так багато в лісах і на полях, що полюють на них задля шкури, з м’яса вживають лише полядвицю, решту викидають».

«Птаства така надзвичайна кількість, що весною хлопчаки вирушають по них і цілі човни наповнюють яйцями диких качок, гусей, журавлів, лебедів, а залишених у гніздах пташенят забирають і  вигодовують вдома».

Сучасний світ вирізняється розвитком індустрії масового харчування, тому споживання та приготування їжі зазнало значних змін. Зникає і самобутність багатьох національних кухонь. А в 1990-х роках винайшли генномодифіковану продукцію. А запровадження в 1924 році технології заморожування продуктів, створення консервів і харчових добавок продовжили термін зберігання продуктів у кілька разів. Відтак були створені великі спеціальні харчові підприємства, орієнтовані на продаж своєї продукції.

Їжу почали споживати холодною або трохи підігрітою чи відвареною. Перший фаст-фуд під назвою «Вайт Касл» відкрили в 1921 році в Канзасі (США). Коронними стравами стали недорогі гамбургери та картопля фрі. А наприкінці 1940 року з’явилася найвідоміша мережа ресторанів швидкого харчування «Мак Доналдз», яка зараз налічує 30 тисяч закладів у 119-ти кранах світу.

Нині в багатьох розвинених країнах великої актуальності набула проблема ожиріння, бо люди вживають багато рафінованих та промислово оброблених продуктів, що призводить до погіршення травлення, сповільнення обміну речовин, біднює їжу на білки, мінеральні солі, вітаміни, мікро- та макроелементи. Ось чому все більшої популярності набирає рух за здоровий спосіб життя, вживання в їжу натуральних продуктів, вирощених у екологічно чистих умовах.

На наступному занятті Університету третього віку поважні калушанки вивчали нові правила отримання субсидії. Відповіла на численні запитання присутніх про процедуру отримання субсидії на опалюваний сезон Наталія Семанишин, завідувачка сектору прийому громадян відділу соціальних допомог управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради.

Поліна ОВСЯНОВА, слухачка Університету третього віку