Ілюстрація. Калуський повітовий суд очолював його судовий радник Юліан Білинський, який пізніше став повітовим комісаром Захід розпочався із доповіді старшого наукового співробітника меморіального музею «Калуська в’язниця» Олега Відливаного. Йшлося про передумови і початок листопадового повстання 1918 року на Калущині. Лектор продемонстрував архівні документи та проаналізував діяльність Української повітової Ради ЗУНР на Калущині, інформують "Вікна".
За словами Олега Відливаного, про Листопадове повстання на Калущині з історичних джерел та наукових публікацій відомо не так багато. Одним із видів джерел є спогади осіб, які безпосередньо брали у повстанні. Богдан Лучаковський — учасник тих подій, найбільше висвітлює Листопадове повстання на теренах Калуша. Він написав власні спогади під назвою «Калуш і Калущина у Листопадові дні 1918 р.». Автор розповідає про організаторів повстання та про встановлення української влади на Калущині.
Іншим історичним джерелом є спомини про події Осипа Ткачука та Осипа Мікули в газеті «Літопис Червоної Калини», яка вийшла у світ 1936 року. Важливим джерелом для дослідження діяльності ЗУНР була газета «Голос Калуша», редактором якої був Михайло Струтинський.
Пряма мова Олега Відливаного — у відео "Вікон":
З науковою доповіддю виступив й працівник Калуського міськрайонного суду Олег Ониськів, який розкрив історичні та правові аспекти існування Калуського повітового суду в часи діяльності ЗУНР. Правовою основою діяльності суду був прийнятий Українською Національною Радою Закон «Про тимчасову організацію судів і влади судової» від 21.11.1918 року.
До прийняття закону попередні судді та канцелярський апарат, який працював у колишньому австрійському суді, залишилися на своїх місцях. Як правило звільняли лише тих, хто скомпрометував себе антиукраїнською діяльністю. Усі судді та працівники судів повинні були скласти присягу на вірність Українській державі.
Калуський повітовий суд очолював його судовий радник Юліан Білинський, який пізніше став повітовим комісаром. Посада повітового комісара замінювала начальника місцевої адміністрації — повітового старосту, який при колишній австрійській владі підпорядковувався галицькому наміснику.
Після перегляду фільму «Плекаймо пам’ять нації», який відзняли минулого року учні Калуської ЗОШ I-III ступенів №4 спільно з Калуським міським телебаченням, до слова були запрошені автори фільму.
Методист Калуського міського методичного центру Наталія Кулай розповіла, що зйомки фільму була довгою і клопіткою працею. В свою чергу, ініціатор ідеї, учитель історії Калуської ЗОШ I-III cтупенів №4 Надія Голинська доклала багато зусиль, щоб проаналізувати вулиці міста і вибрати вдалі локації для зйомок. Було проблемно знайти хороші локації для зйомок, адже іноді, крім житлових будинків і таблички з назвою вулиць не було що показала. Вчитель висловила надію, що в майбутньому в місті буде побільше красивих локацій, які милуватимуть око.
Близько чотирьох місяців готували сценарій, два дні знімали фільм і два дні — монтували. Діти біля камери поводили себе досить впевнено і знали всі тексти напам’ять — других дублів практично не було, каже Наталія Кулай.
