Представлені документи раніше ніде не експонувалися За словами наукової співробітниці меморіального музею «Калуська в’язниця» Людмили Андрійчук, представлені документи раніше ніде не експонувалися. Їх надали як калушани із власних домашніх архівів, так і фонди краєзнавчого музею Калущини, повідомляють "Вікна". Зокрема, варті уваги: оригінал свідоцтва про закінчення торгівельної школи (1943 рік); конспекти учениці торгівельної школи (1942-1943 роки).
Старший науковий співробітник краєзнавчого музею Калущини Іван Тимів зазначив, що довелося провести серйозну роботу щодо систематизації, упорядкування, підготовки до друку матеріалів, які увійшли до другого тому «Калуських історичних студії». Сам збірник складається з двох частин: перша — наукові розвідки краєзнавців, друга — документи і матеріали.
Під час опрацювання матеріалів вдалося з’ясувати цілий ряд обставин, які є подекуди суперечливими і неоднозначними, каже старший науковий співробітник краєзнавчого музею:
"Виникли розбіжності щодо кількості загиблих. Називають найрізноманітніші цифри. До прикладу, дослідник Іван Семаньків в свій час писав, що з калуської торговельної школи забрано 26 учнів, які у невідомому місці були розстріляні".
Пряма мова наукових співробіників та кадри з екслюзивної виставки — у відео "Вікон":
Окрім того, вдалося встановити і опублікувати можливий цілісний список учнів, які навчалися у торговельній школі. Їх виявилося 190, проте звикли називати іншу цифру — 150. За словами Івана Тиміва, наразі дослідники звикли називати саме останню цифру і до нових змін ще не встигли придивитися.
Цікавим фактом виявилося й те, що краєзнавцям вдалося встановити керівника підпільної молодіжної спільноти ОУН, до осередку якої належали й учні торговельної школи. Ним виявився Андрій Марійчин, який був майбутнім командиром сотні УПА.
Ще однією обґрунтованою версією науковців щодо розстрілу учнів торговельної школи була відмова молодих людей виконувати наказ гітлерівців їхати до Німеччини, адже на той час країна потребувала молодої робочої сили і фахових робітників. Тому за невиконання наказу вони могли бути розстріляні.
Більше про трагедію — в публікації старшого наукового співробітника краєзнавчого музею Калущини, історика, члена Національної спілки краєзнавців України Івана Тиміва "Трагедія калуської “торгівельки”.
