Щоб вода була якісна, господар або балансоутримувач повинен доглядати за джерелом Найпопулярніші джерела — в парку Шевченка, на міському озері й на вулиці Ленкавського — усі вони природні. Ще є природне джерело на Симоненка, його утримує релігійна громада, доглядає, раз на рік воду здають на аналіз, пише "Репортер".
Природне джерело «Марусенька» є у селі Підліссі, що біля Івано-Франківська.
«Сюди ходить і приїжджає багато людей, воду набирають усі. Хоча в селі майже в кожного є своя криниця. Зараз там проводяться роботи, джерело облаштовують, роблять людський вигляд. Я також був там пару раз — вода як вода, але людям подобається», — каже місцевий мешканець Андрій Томич.
Джерело на Ленкавського теж хвалять, тамтешня мешканка Ірина Дранчук каже, що вода там найкраща з усіх франківських джерел.
«Ходжу туди рідко, але вода там справді добра. Недавно племінниця набирала звідти воду на закрутки, адже стерилізувати краще у природній, ніж у хлорованій, з-під крана. Я вже старша, звикла пити воду з центральної труби, хлоровану. Але маю маленьку дитину, для неї треба або кип’ятити воду, або набирати свіжу з джерела. Та й точка недалеко від мене, а головне — безкоштовно», — говорить Ірина.
Начальник управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства ГУ Держпродспоживслужби в області Віталій Фіглевський розповів, як у Франківську проводять аналіз води з природних джерел.
«У нас в місті є багато джерел питної води. Серед них і стихійні, і облаштовані. Щоб вода у джерелі була якісна, повинен бути господар або балансоутримувач, який за ним дивиться. Відповідно до санітарних норм і правил, господар повинен проводити певні заходи, щоб не «запускати» своє джерело: щорічна чистка, дезінфекція, ремонт, утеплення, благоустрій території», — каже Фіглевський.
Якщо, наприклад, колонка не має господаря, то в разі чого нема й на кого скаржитись. За словами експерта, воду з «нічиїх» джерел пити не варто.
«У Івано-Франківську є три основних джерела, що мають господарів. Перше — на вулиці Мазепи, в парку Шевченка. Друге на міському озері, третє — на Ленкавського. За двома першими доглядає дирекція парку, а останнє утримує КП «Івано-Франківськводотехпром». Ці установи роблять дезінфекцію, очистку й відомчий контроль. Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства проводить моніторингову роботу. З бюджету міста виділяються кошти на аналіз води, господарі джерел дають запит у лабораторію, яка проводить повний аналіз на придатність до споживання води із джерела — бактеріальний і санітарно-технічний показники», — розповідає Віталій Фіглевський.
Також управління держнагляду перевіряє виробників газованої води і моніторить ситуацію по джерелах за цілий рік. Сюди входить аналіз води, яка йде по трубах до людей, в садках, школах, різних державних установах.
«Є загальне поняття — вода або відповідає, або не відповідає санітарним правилам. Цього року моніторинг буде проводитись в кінці листопада, а от за 2018-й результати в нас є. З природних джерел, які є у Франківську, – вся вода придатна до споживання. Усі ці три джерела сформувалися природним шляхом, інші, що є в місті — створені штучно», — говорить Фіглевський.
За словами експерта, за останні п’ять років управління не отримало жодної скарги щодо якості питної води. Втім, не варто забувати про умови її використання:
- зберігати воду краще у скляному посуді,
- якщо вже у пластику, то не більше семи днів,
- перед вживанням все одно краще кип’ятити.
Крім того, зазвичай люди набирають воду у великі поліетиленові каністри, які не можна використовувати багато разів. Пластик має властивість вбирати в себе шкідливі бактерії та мікроорганізми. Тому швидше псується навіть свіжа вода, яка потім може принести шкоду здоров’ю.
Нині популярна й доставка води в офіс чи додому. Ціна п’яти літрів там коливається в районі 10-20 грн разом з доставкою.
