З нагоди двох пам’ятних дат у меморіальному музеї «Калуська в’язниця» відбулося відкриття проєкту «Реконструкція спогадів». Його мета — ретрансляція спогадів тих, хто брав участь у революціях, обмін думками між учасниками подій та глядачами. Завдання — почути історії учасників революцій 2004 р. та 2013-2014 рр.; заповнити візуальні прогалини фото- та відеоматеріалами учасників (локальний рівень), озвучити спогади творців даних подій для подальшого опрацювання та дослідження, повідомляють "Вікна".
Урочисто відкрив проєкт директор музейно-виставкового центру Артур Єфремов, який наголосив, що важливо пам’ятати історію.
"Історія має таку особливість: якщо ми її не пам’ятаємо і не записуємо вчасно,то можемо втратити. І для того, щоб сильно не гаяти час, ми намагаємося зібрати фотографії, свідчення та предмети тих подій, які були в історії України".
Науковий співробітник меморіального музею «Калуська в'язниця» Людмила Андрійчук коротко ознайомила з розвитком подій «Помаранчевої революції».
Старший науковий співробітник меморіального музею «Калуська в’язниця» Олег Відливаний нагадав причини і розиток подій Євромайдану. Також він наголосив, що в меморіальному музеї «Калуська в’язниця» діють дві виставки. Одна з них — присвячена подіям Євромайдану, інша — Помаранчевій революції.
Експонати часів Помаранчевої революції» є як всеукраїнськими, так і пов’язаними з Калушем. Величезну базу фотознімків надав активний учасник Помарачевої революції, координатор Калуського штабу в Києві Роман Матковський. Речі-транспоранти, документальні матеріали, документ-протоколу про вибори в 2004 році передав волонтер музею Олег Ониськів. Активний учасник Помаранчевої революції Віктор Павлів доповнив експозицію музею фотографіями, помаранчевим жилетом і шарфом.
Пряма мова учасників "Реконструкції спогадів" — у відео "Вікон":
На іншій тематичній виставці була представлена майданівська атрибутика: каски, шоломи, бронежилети, коктейлі Молотова, кийки, бойові гільзи, протигази, намети. Речі приносили калушани, учасники Революції Гідності.
Опісля учасники Революції Гідності та Помаранчевої революції почали обговорювати події, ділячись спогадами минулого.
Учасник Помаранчевої революції Роман Матковський, пригадуючи події 2004 року, наголосив, що калушани були тоді активними, адже хвилювалися за долю України:
"Ми цілу ніч переживали за ті вибори, які проходили не тільки на Калущині, але й в Україні. Ми бачили ті фальсифікації і бачили, як горіли мішки з бюлетнями. В знак протесту міська і районна рада зібрали спільну сесію і закликали виступити проти фальсифікацій. Такого велелюдного мітингу біля кінотеатру «Відродження» я ще не бачив, люди були навіть і на дахах".
Громадський активіст Олександр Коваль зазначив, що в часи Помаранчевої Революції він почав Площу в Києві сприймати як Акт непокори українців проти несправедливості. Всю Помаранчеву Революцію він пробув у Києві у складі мобільного підрозділу УНА-УНСО.
"Ми разом з іншими молодими хлопцями їздили по Києву і при появі першої загрози біло-синіх ми реагували на їхню появу. Збиралися за декілька хвилин у будь-якій точці Києва і дуже болісно переконували їх поїхати назад в Донецьк. Це були цілолодобові виїзди, бійки. Було дуже небезпечно", — наголосив він.
Працівник Калуського міськрайонного суду Олег Ониськів пригадав, що під час Помаранчевої революції був студентом третього курсу юридичного факультетом. Тоді звичайні студенти поринули у революційне життя, намагаючись відстояти справедливість.
"За результатами екзитполів мав перемогти Віктор Ющенко, а ЦВК чомусь проголошує, що це Віктор Янукович. Відповідно, ми молодь, не могли змиритися з таким станом речей. На нашу думку, наше майбутнє може бути вирішено фактично незаконними діями. Навчальний процес був зірваний. Зорганізовували страйковий комітет із числа найактивніших студентів. Викладачі ставилися по-різному, але підтримки великої не було. Після цього наші хлопці і дівчата поринули у революційне життя. Щодня мітинги, революції, маніфестації, зібрання, допомоги, поїздки у Франківськ, Київ. Ми розуміли, що своїми діями ми можемо відстояти ту норму закону, яка зазначена в конституції", — розповів Олег Ониськів.
Голова міськрайонного об’єднання «Просвіта» Леся Кирилович підкреслила, що Помаранчева Революція мала позитивний характер і кожен хотів долучитися до процесу відродження Української держави:
"За одну ніч всі дерева, машини, колеса замайоріли в помаранчевих кольорах. Революція була емоційно позитивна, адже не було смертей і втрат. Боляче було дивитися хіба на зовнішній вигляд Віктора Ющенка, якого отруїли. Кожне місто і село брало участь у Помаранчевій революції і я не можу не згадати про Підгірки, адже підгорецькі активісти брали активну участь у революції. Коли відбували вибори, ми так пильнували виборчі дільниці, що в Підгірках Народний дім був оточений зі всіх боків. Люди не відходили поки не порахували результати і поки ми не переконалися, що все було гаразд. Була ейфорія і люди не опускали рук".