Персонажів твору втілили актори театру «ЛюбАрт», які порушили тему взаємовідносин між вчителем та учнем, інформують "Вікна".
П'єса Ежена Йонеско розвиває ідею драматурга про творчу енергію мови. Мова трансформує реальність: скромний вчитель перетворюється в убивцю, бо «арифметика веде до філології, філологія — до злочину». Вчитель, носій мови, втілення інтелектуального, розумного начала, у своєму єдиноборстві з наївним самовдоволенням і неотесаним «тверезим глуздом» своєї учениці піддається енергії мови, її владі й вчиняє злочин.
За словами режисерки театру «ЛюбАрт» Любові Липовської, п’єса «театру абсурду» і багатоаспектна, і присвячена безкінечним реформам освіти:
"Основна тема — вчитель і учні. Так, науки й інформації багато, а що в житті робити не знаємо.Це театр абсурду, який не дуже приживається у нашій абсурдній державі, яка проживає схожу ситуацію, яку описували абсурдисти після Другої світової війни, коли впала мораль і дії були незаконними. Автор задається питанням: ми дітей вчимо, моралізуємо, а чомусь так виходить, що породжуються війни і жорстокість".
Люба Липовська зазначила, що вистава має на меті дати відповіді на певні питання:
"У фіналі вчитель вбиває ученицю — і це не перша його жертва серед учнів. Яким має бути вчитель, щоб не вбити учня? І які мають бути учениці, щоб не провокувати учителя на вбивство? Це такий абсурдний клубочок, який ми хочемо розмотати".
Ролі у виставі виконали: Володимир Шпагін (учитель), Вікторія Богуцька, Ольга Гриців (служниці), Вікторія Гусєва (служниця). Музичне оформлення і звук — Роман Скрипак, художнє оформлення — Вікторія Перейма.
Відеомоменти вистаки та пряма мова Люби Липовської — у відео "Вікон":