Сам Михайло Коломієць себе поетом не вважав, каже Оксана Тебешевська, проте його вірші теплі і дуже щирі | Фото: Ірина К Книга налічує 180 сторінок і 20 кольорових ілюстрацій, яка структурно поділена на чотири розділи. У першому — новели і образки Михайла Коломійця, в другому — рецензії та відгуки на творчий доробок автора, у третьому — спогади рідних, колег по перу, друзів про відомого журналіста, краєзнавця, у четвертому — світлини, які розповідають про його життєвий шлях, інформують "Вікна".
Редактор-упорядник видання член НСПУ, заслужений вчитель України Оксана Тебешевська зазначила, що видання особливе тим, що більшість творів читацькому загалу невідомі. Письменниця розповіла, що познайомилася з Михайлом Коломійцем у далекому 1982 році на літературно-мистецькому вечорі, який вона разом із десятикласниками Голинської школи підготували до 111-річниці від дня народження Лесі Українки. Тоді на заході запрошеним гостем був Михайло Коломієць, який читав свого вірша, у якому Оксана Тебешевська знайшла неточність. У відповідь калушанин сказав, що він не поет, а дослідник. Все ж виступ запрошеного журналіста про безсмертну Лесю був цікавим і неординарним.
Наступного року в листопадовому числі «Літературної України» калуська письменниця прочитала статтю Михайла Коломійця під назвою «Майстер української новели», яка присвячена 110-ій річниці від дня народження українського письменника Михайла Яцкова. Враження від неї були більше ніж позитивні:
"Була приємно вражена глибиною матеріалу, власним баченням постаті митця, тонким розумінням його письменницької манери, розглядом творів новеліста у контексті української і світової літератур".
Сам Михайло Коломієць себе поетом не вважав, каже Оксана Тебешевська, проте його вірші теплі і дуже щирі:
"У кожному вірші шукання щастя, чогось доброго і високого у цьому житті".
Оксана Тебешевська пригадує Михайла Коломійця невтомним трудівником з загостреним почуттям справедливості, який ніколи не сидів склавши руки. Його авторству належать книги «Історія Калуша і Калущини у датах, цифрах і цікавих фактах» (1996), «Просвіта Калущини: далеке і близьке» (2004), є упорядник та автором текстів проспектів про музей Степана Бандери у Старому Угринові, путівника «Калуш. Обличчя міста», літературно-мистецьких випусків Калуського міськрайонного часопису «Зоря Прикарпаття» (пізніше «Дзвони Підгір’я») , фотоальбому «Калущина» (у співавторстві з Василем Мельником).
Калушанка Валентина Корнійчук, дружина калуського письменника Василя Ганущака, розповідає, що в неї з відомим калушанином були довірливі стосунки:
"Михайло не був такою людиною, яка спілкується відкрито з усіма. Про деякі сердечні справи мені він розповідав. З одного боку він був дуже простим, сором’язливим, який легко ніяковіє. Проте коли йшла мова про принципові питання він був твердим, непоступливим і можливо навіть подекуди сварливим. У такі моменти з ним було нелегко спілкуватися, можливо він і визнавав, що немає рації, проте все ж був непоступливим".
На презентації були присутні учні та студенти калуських навчальних закладів (ЗОШ №3 та Калуського політехнічного коледжу), а також відомі діячі, письменники та просвітяни Калущини. Доповнили захід фото і відеоматеріали, які підготували працівники бібліотеки.
Пряма мова з презентації книжки «Світ за моїм вікном» — у відео "Вікон":
