За одинокий пікет під управлінням поліції франківця забрали до відділку

Чоловік пояснив, що вийшов на акцію-протест, бо впевнений, що трьом підозрюваним у вбивстві журналіста Павла Шеремета "шиють" справи та називають вбивцями без рішення суду, пише "Бліц-Інфо".

Зі зв'язаними ланцюгом ногами франківець близько трьох годин мовчки ходив під стінами обласного управління поліції. Під час пікету до чоловіка декілька разів підходили поліцейські, цікавились в чому справа та йшли далі. Однак, мирна акція таки завершилась для Богдана міським відділом поліції. 

"За словами поліцейських, я не попередив владу про свій протест. Обґрунтували тим, що я порушив закон за статтею 185-1 КУпАП (порушення порядку і організації проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій). Я  їх запитував, чи впевнені вони, що при одиночному пікеті я маю повідомляти про свою акцію. Вони стверджували, що так. Поліцейські взяли з мене пояснення, я підписав його і все. Відпустили. Наступного разу цей ризик я врахую", — пояснює Олексин.

Натомість прессекретар поліції Христина Максимчак каже, що франківця не затримували, а лише провели профілактичну розмову.

"Чоловіка запросили до міського відділу поліції для встановлення особи, оскільки біля себе документів він не мав. Він добровільно погодився. Поліцейські провели профілактичну розмову з ним і пояснили, що він порушує. Як мені сказали колеги, якщо людина влаштовує мітинг, вона мусить попередити міську владу. Протокол за статтею 185-1 КУпАП не виносили, а просто попередили, що наступного разу потрібно звернутись із заявою", — наголошує Максимчак.

Варто зазначити, франківець зауважив, що документи у нього були. Поліцейським він пред'явив водійські права. 

Правозахисниця, громадська діячка, голова ГО “Молода Просвіта Прикарпаття” Євгенія Бардяк каже, що одиночні пікети можуть проводитися без попередження влади.

"Наша організація з 2008 року працює з темою прав людини.  І в контексті події, яку ми обговорюємо, я хочу згадати три статті Європейської конвенції з прав людини. Стаття 10 “Кожен має право на свободу вираження поглядів”, стаття 20 “Кожна людина має право на свободу мирних зборів та асоціацій”, і стаття 5 говорить про право на свободу та особисту недоторканість. На щастя, ми живемо в демократичній країні, де закони мають відповідати дотриманню прав людини, адже відповідні міжнародні документи ратифіковано.

Про проведення публічних зібрань чи мітингів організатори мають сповістити органи влади, але організатори в жодному разі не запитують дозволу на проведення мирних зібрань! Тому що кожна людина має право на мирні зібрання і влада демократичної країни не повинна цього забороняти. Україна — не Росія і не Білорусь, де влада дуже часто практикує заборони на мирні зібрання.

Чому варто попереджати владу про проведення мирних зібрань? Аби уникнути сутичок з іншою групою, яка, наприклад, має відмінні погляди. У такому випадку локації проведення заходів будуть різні, поліція зможе захистити мітингувальників тощо. Влада не повинна забороняти проводити мирні акції, а сприяти їх належній організації.

Одиночні пікети можуть проводитися взагалі без попередження влади.

Українське законодавство не дає детальних роз'яснень про процедуру проведення мирних зібрань і є суперечності, тому ми, в першу чергу, маємо орієнтуватися на міжнародні стандарти. Коли може бути заборонений мітинг? Якщо він не мирний і мають місце заклики до агресії та неправочинних дій. В інших випадках — це порушення прав людини, які я вище перерахувала", — пояснює правозахисниця.