У сюжеті ТСН розповіли історію його кохання та показали один з найщасливіших моментів у житті пари – весілля.
Андрій Ейдер з нареченою познайомилися ще підлітками — на дитячому майданчику. Андрій захотів сфотографуватися з незнайомкою.
Потім він закінчив морський ліцей і мав йти в море. Марина чекала, поки коханий та його військовий катер "Бердянськ" повернуться.
Але російські силовики атакували українські кораблі біля Керченської протоки. Марина із болем впізнала його катер, і зрозуміла, що він там. А потім ще й довідалася, що один із трьох поранених – її Андрій.
Наступні довгі місяці вона бачила коханого на лаві підсудних у Москві. Андрій почав писати їй вірші. Їй залишилася згадка на руці — два однакових татуювання.
Ейдер — наймолодший з полонених моряків і один з тих, хто був поранений. Коли російські кораблі атакували українські і взяли моряків у полон, йому було 18. Родина Андрія проживає в Івано-Франківській області.
Навіть весілля навряд чи зможе принести більше щастя, аніж той самий день, коли із Москви до Борисполя вирушив літак, а на борту був він.
За кілька днів до обміну Андрій попросив батька купити обручку — планував просто в аеропорту зробити коханій пропозицію. Але не все пішло за планом.
В аеропорту Марини не було, вона перебувала в дорозі. Андрія тим часом поклали у військовий шпиталь.
Вона приїхала лише вночі й одразу в шпиталь. Уже наступного дня Андрій зробив Марині пропозицію.
Ці дівчина й хлопець пережили випробування полоном, бо вірили, чекали і берегли свої почуття. І от цей прекрасний момент настає — наречена вже поруч з Андрієм, і в центрі Києва церемонія розпочинається.
Пара погоджується на одруження, дає одне одному обітниці любити, бути поруч, підтримувати та берегти шлюб. Андрій та Марина обмінюються обручками — символом кохання та вірності.