Підгорецька берда | Фото: Архів Лесі Кирилович Готуватися до новорічно-різдвяних свят у Підгірках розпочинали заздалегідь. Починаючи з грудня, друзі, рідні і коло знайомих гуртувалися навколо створення вертепу, розучування колядок і вінчівок. До Нового року в кожній оселі обов'язково мала стояти жива ялинка, прикрашена смачними гостинцями, ділиться спогадами відома просвітянка Леся Кирилович:
"Ялинку прикрашали традиційно яблуками і цукерками, які тишком-нишком намагалися з'їсти, а всередину заховати щось інше (сміється. — Авт.)".
Новий рік у родині був подвійним святом і мав свою особливість, розповідає Леся Кирилович:
"Особливістю Нового року було те, що в моєї мами було день народження і вся родина збиралася разом, щоб відсвяткувати одразу дві події".
На Святвечір на столі головною стравою була кутя. Окрім того, готували вареники з картоплею, капустою, пампушки, грибову юшку, горохову зупу, оселедець, домашню локшину, квасолю, узвар, смажили рибу, пекли калачі.
Так накривають стіл на Святвечір у родині Кириловичів
Перед самою вечерею заносили сіно до хати як символ того, що Ісус Христос народився в стаєнці. Не забували й про померлих, для яких окремо ставили тарілку, склянку з випивкою і шматок калача чи хліба. Після вечері було прийнято дотримуватися цікавого обряду-ритуалу, зазначила калушанка:
"Повечерявши, діти залазили під стіл й імітували звуки різних свійських тварин. Це робили для того, щоб успішно велося домашнє господарство":
За словами Лесі Кирилович, наступного дня обов'язково родина йшла до церкви на Службу Божу, щоб віддати шану Богові і відсвяткувати Різдво. Звісно, не обходилося без коляди й вертепу. Заздалегідь знали, хто яку роль гратиме, адже ролі підбирали відповідно до характеру людини. Костюми персонажам створювали самостійно, з підручних матеріалів.
Корінна підгірчанка розповідає, що головне на свята було отримати задоволення і відчути атмосферу свята.
"Акцент робили на перевдяганні, на традиції піти від хати до хати, відчути емоцію радості свята. Звісно, давали колядникам гроші, гостинці, проте акцент на цьому не робили".
Леся Кирилович наголосила, що основна місія колядників — прославляти Ісуса Христа:
"Шкода, що часто люди не відчиняють двері, бо переймаються, що в хаті не прибрано або ж не хочуть, щоб колядники не нанесли болота. Але потрібно впускати колядників, адже вони несуть в домівки Різдво".
Коляда у церкві Підгірок. Фото з архіву Лесі Кирилович
Калушанка додала, що жила в часи Радянського союзу, коли колядувати не можна було, адже це було проявом релігійності та націоналізму. Пр те ані їй, ані її сім'ї це не заважало колядувати.
Святкування другого Святвечору знову співпадає в сім'ї Лесі Кирилович ще з однією важливою датою, а саме — її днем народження:
"Спершу святкуємо основне свято, а потім — моє день народження. Я колись запитувала маму, як воно було. На це вона відповідала: а отак зранку ставила кутю варити, а потім йшла тебе родити (сміється. — Авт.)".
Водохреща в Підгірках святкували завжди велелюдно. Зранку — до церкви і до криниці, де люди освячують воду, якою потім окроплюють свої оселі, каже калушанка.
"Кроплять, починаючи від будинку, закінчуючи кожною кімнатою в хаті. Я роблю це сама, так як раніше це робила мама".
Родина Лесі Кирилович зберігає традиції рідних Підгірок
Леся Кирилович наголосила на тому, що зараз усе менше дітей ходять колядувати.
"Хотілося б, щоб більше дітей ходили колядувати. Для цього потрібно вкласти у дітей правильну мотивацію, любов до традицій. Цього повинні навчити батьки, яким потрібно розповісти про важливість цього християнського звичаю. Тим більше зараз всі матеріали є у вільному доступі в Інтернеті. Можна включити ті самі навушники і вчити слова колядки чи вінчівки. Головне — було б бажання".
Ще менше зараз ходять щедрувати, каже калушанка:
"Якщо ще на Різдво можна зустріти колядників, Маланку, то щедрувати практично не ходять. Не знаю чому, але ця традиція, на жаль, практично втрачена. До речі, раніше ходили щедрувати тільки дівчата".
Леся Кирилович висловила свої думки стосовно святкування Різдва 25 грудня:
"Звичайно, для цього є серйозні підстави, що перенесли святкування. Нам потрібно просто призвичаїтися, адже є укладений календар, до якого ми всі звикли. Адже переноситься святкування не лише Різдва, але й всіх інших свят. Старшому поколінню важко перейти на інші дати, а підростаюче покоління зможе відзначати свята в інші дати, що буде в майбутньому більш органічно".
Ірина КМІТЬ, журналістка
