Ілюстрація. Не виключено, що Калуська ОТГ матиме потенційний ресурс для перевиконання запланованих доходів, що дасть мож Доходи: стриманість і поміркованість
Так, медична субвенція для Калуша (а вона, нагадаємо, виділялася лише на вторинну медичну допомогу) торік становила близько 48 млн гривень, а у цьому — всього близько 14 млн гривень — на перших три місяці року. Далі всі медичні заклади міста мають фінансуватися відповідно до обсягу наданих медичних послуг через Національну службу здоров’я України. Крім того, в минулому році міський бюджет отримував трансферти на соціальні виплати, які фінансуються з державного бюджету, — пільги і субсидії, допомоги багатодітним і малозабезпеченим сім’ям тощо. Цього року їх немає, а відповідні виплати фіксуються безпосередньо через Міністерство соціального захисту. Відтак, якщо в 2019 році обсяг офіційних трансфертів для міського бюджет Калуша становив близько 281 млн гривень, то цього року — трохи більше 120 млн гривень, основна частина яких — близько 102 млн гривень — становить освітня субвенція.
Щодо доходів міського бюджету без трансфертів, то вони в 2020 році плануються більшими, ніж торік: 506,6 млн гривень проти 457 млн гривень у 2019-му. Проте, якщо взяти до уваги, те, що Калуська ОТГ уже включає сім сіл Калуського району і чисельність її населення зросла на 7 тис. осіб — приблизно з 67 до 74 тис. мешканців, то виходить, що торік доходи, які збирають у місті з розрахунку на одного мешканця становили близько 6,8 тис. гривень на рік, а в цьому році — практично стільки ж. А якщо врахувати те, що ряд податків, які наповнюють бюджет калуської громади, з 1 січня зростають (наприклад, у зв’язку зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати), то можна сказати, що очікування міської влади на поточний рік є дуже стриманими.
Доходи загального фонду міського бюджету в 2020 році заплановані на рівні близько 472 млн гривень. З них майже половину має забезпечити головний бюджетоформуючий податок — з доходів фізичних осіб — 276,7 млн гривень. Як ішлося на сесії міської ради, це на 49 млн гривень або на 15% більше, ніж очікуване виконання доходів бюджету міста по цьому податку за 2019 рік. Проте, якщо взяти до уваги, що до міського бюджету в 2018 року надійшло 196 млн гривень податку з доходів фізичних осіб, а в 2019 році — майже 228 млн гривень, то тут ріст становив 16%. Цей податок залежить від розміру мінімальної зарплати і росту середніх зарплат у цілому. Відтак заплановані надходження в 2020 році, зважаючи на те, що чисельність калуської громади суттєво зросла, — помірковані. Якщо в 2018 році Калуш у розрахунку на одного мешканця зібрав 2,9 тис. гривень податку на доходи фізичних осіб, у 2019 році — на рівні 3,4 тис. гривень, то цьогоріч заплановано отримати близько 3,8 тис. гривень на одного мешканця калуської громади.
На другому місці після ПДФО за вагою у структурі доходів міського бюджету — місцеві податки і збори. У 2018 році їх зібрали більш ніж 138 млн гривень або приблизно 2 тис. гривень на одного мешканця. Виконання за 2019 рік — близько 142 млн гривень або 2,1 тис. гривень на одного мешканця, а план на 2020 рік — понад 147 млн гривень або 2 тис. гривень — тобто менше, ніж торік у розрахунку на одного мешканця Калуської ОТГ. Левову частку доходів від місцевих податків і зборів займає плата за землю і орендна плата за землю. План на поточний рік складає близько 92,5 млн гривень (до речі, в 2018 році міський бюджет від плати за землю отримав більше коштів — близько 94 млн гривень, а торік — понад 93 млн гривень). Очевидно, міська влада не розраховує на зростання надходжень за рахунок сплати податку орендарями і власниками земельних ділянок сіл, які приєдналися до міста.
Щодо інших місцевих податків і зборів, то в 2020 році планують зібрати 47 млн гривень єдиного податку проти 41,6 млн гривень у 2019 році. Ріст становить близько 13%. Єдиний податок розраховується, виходячи з розміру прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати, а тому щороку зростає, навіть якщо кількість підприємців на єдиному податку залишається незмінною. Так, із 1 січня мінімальна зарплата зросла на 13%, а прожитковий мінімум — майже на 9%.
Ще один податок, який належить до місцевих, — податок на нерухоме майно. Тут картина схожа: розмір податку «прив’язаний» до мінімальної зарплати. Проте в поточному році його розраховують зібрати на рівні 7,7 млн гривень або всього на 10% більше, ніж торік, — майже 7 млн гривень.
В Україні постійно дорожчають алкоголь і цигарки, а, отже, мали б зрости й надходження до місцевого бюджету акцизного податку. Цьогоріч платників такого податку до місцевого бюджету мало б бути більше за рахунок суб’єктів господарювання, які здійснюють торгівлю підакцизними товарами в селах. У 2018 році до міського бюджету надійшло 31,8 млн гривень акцизного податку, надходження 2019 року — 33,7 млн гривень, а план на цей рік — усього 35,3 млн гривень. Зокрема, надходження акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у 2018 році склали 16,3 млн гривень (245 гривень на одного мешканця), в 2019 році — 18,5 млн гривень (276 гривень на одного мешканця), а план на 2020 рік — 20 млн гривень (272 гривні на одного мешканця). Тож, очевидно, що динаміка зростання надходжень від акцизного податку на одного мешканця, судячи з параметрів бюджету, цього року буде негативною.
Лише один податок, який наповнює бюджет громади, наступного року суттєво зросте за рахунок сільських громад, — рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів та за користування надрами. Очікується надходження 439,5 тис. гривень цього податку: 230 тис. гривень рентної плати за користування надрами (дохід міського бюджету за 2019 рік становив 47,5 тис. гривень) та 209,5 тис. гривень рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (торік Калуш не отримував цього податку).
Схоже, розширення калуської громади ніяк не позначиться і на доходах спеціального фонду міського бюджету: в 2020 році вони заплановані на рівні 34,2 млн гривень. І це при тому, що торік до спеціального фонду бюджету міста надійшло близько 41,7 млн гривень.
Головні складові доходів спеціального фонду міського бюджету — екологічний податок, надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами, та доходи бюджету розвитку, а саме: від продажу землі, майна і пайової участі в розвитку інфраструктури.
У 2018 році Калуш зібрав понад 11 млн гривень екологічного податку. Торік планували надходження на рівні 10,6 млн гривень, однак цей план не виконувався, тож, згодом його зменшили до 8,3 млн гривень. Цей план торік перевиконали, зібравши до бюджету міста близько 8,8 млн гривень екологічного податку. А на 2020 рік запланували всього 8,2 млн гривень від цього податку, при тому, що в Україні з цього року суттєво зростає ставка екологічного податку.
Власні доходи бюджетних установ на поточний рік заплановані у розмірі 9,4 млн гривень при тому, що торік вони становили майже 14 млн гривень. Щодо бюджету розвитку, то тут заплановані доходи в розмірі понад 16,5 млн гривень, з яких найбільше — 15 млн гривень — планують отримати від продажу землі. До речі, минулого року від продажу землі міський бюджет отримав понад 17 млн гривень.
Таким чином, не виключено, що Калуська ОТГ матиме потенційний ресурс для перевиконання запланованих доходів, що дасть можливість забезпечувати незаплановані поки що видатки. Так відбувається щороку. Наприклад, у 2018 році бюджет міста затвердили в розмірі 710 млн гривень, а на кінець року «наростили» до 760 млн гривень. Торік планку підняли з 713-ти до 746-ти млн гривень.
Видатки: головна стаття витрат — освіта і ЖКГ
Заплановані видатки міського бюджету на 2020 рік повністю відповідають доходам і затверджені в обсязі майже 630 млн гривень. З них понад 558 млн гривень — видатки загального фонду (в основному, це видатки споживання, більшу частину з яких становлять зарплата і енергоносії) та близько 71,5 млн гривень — спеціального фонду, з яких близько 58 млн гривень планують вкласти в розвиток. До речі, в бюджеті міста на 2019 рік видатки спеціального фонду спочатку планувалися в обсязі близько 57 млн гривень, проте згодом їх збільшили майже до 88 млн гривень.
Головна стаття видатків міського бюджету — освіта — близько 264 млн гривень або 42% усіх видатків бюджету Калуської громади. Більшу частину коштів — 186 млн гривень — спрямують на зарплату (у тому числі — й освітня субвенція). Цьогоріч суттєво зростуть видатки на утримання дошкільної освіти (з 51-ого до 58-ми млн гривень), закладів загальної середньої освіти (з 143-х до майже 176-ти млн гривень), а фінансування позашкільної освіти залишається на рівні попереднього року і становитиме близько 10 млн гривень. До речі, цього року в освіту вкладуть близько 7 млн гривень зі спеціального фонду, який включає і бюджет розвитку.
Другою після освіти галуззю життєдіяльності міста за обсягом видатків бюджету цьогоріч є житлово-комунальне господарство — понад 100 млн гривень, включаючи і понад 78 млн гривень видатків розвитку. Ще близько 20 млн гривень у розвиток міста має освоїти й управління будівництва та житлово-комунального господарства. Найбільші проекти наступні: майже 5 млн гривень передбачено для співфінансування капітального ремонту вулиці Окружна; 1,4 млн гривень — на проєктні роботи з реставрації Ратуші з добудовою; приблизно стільки ж — на капремонт приміщення Центру надання адміністративних послуг. До речі, торік у житлово-комунальне господарство міста було профінансоване на 120 млн гривень, а будівництво — майже на 23 млн гривень.
Торік вагому частку видатків міського бюджету складали охорона здоров’я (понад 130 млн гривень, включаючи понад 100 млн гривень на утримання лікарні в Підгірках та 19 млн гривень — на місцеві програми) та соціальний захист (близько 147 млн гривень, включаючи фінансування пільг, субсидій тощо). Цього року у зв’язку з реформою фінансування цих галузей з міського бюджету буде значно скромнішим: близько 70 млн гривень на охорону здоров’я (включаючи понад 40 млн гривень на Калуську ЦРЛ і пологовий будинок — на перший квартал року та понад 21 млн гривень — на місцеві програми) та близько 36 млн гривень — на соціальний захист.
Фінансування галузі культури цьогоріч становитиме понад 46 млн гривень проти 33 млн гривень у минулому році, а фізкультури і спорту — близько 15 млн гривень проти 12 млн гривень торік.
Під час обговорення бюджету на сесії міської ради йшлося про те, що позашкільні, дошкільні заклади освіти та музична школа повністю утримуються за рахунок громади, при тому, що їх відвідують діти з сіл, які не увійшли до складу Калуської ОТГ. Відтак міський голова Ігор Матвійчук доручив керівникам закладів порахувати, скільки таких дітей відвідують міські заклади та визначити вартість навчання однієї дитини. Якщо бюджети відповідних громад не захочуть профінансувати навчання «своїх» дітей, то для них можуть встановити відповідного рівня батьківську плату. Наприклад, бюджет музичної школи — близько 22 млн гривень, тобто вартість навчання однієї дитини тут становить близько 2 тис. гривень на місяць.
Цього року калуській громаді значно дорожче обійдеться й утримання влади. Тут видатки проти попереднього року зростають приблизно на чверть — до більш ніж 73 млн гривань. Найбільший ріст видатків — на утримання апарату виконкому. Якщо торік його утримання коштувало громаді в межах 20 млн гривень, то цього року — понад 28 млн гривень, з яких понад 22 млн гривень становитиме тільки зарплата. Як пояснили на сесії, це пов’язано зі збільшенням штату у зв’язку з приєднанням сіл.
Богдана ТИМЧИШИН, журналістка
